Як правильно вживати "нє" "не тілько ві Львові"

В Галичині – жодних "не", а саме, як написано. Вивчаємо:

"Ага, нє!" – дзуськи!

"Ну, нє!" – категоричне заперечення.

"Нє, ну..." – ймовірність домовленості за певних умов.

"Нє, ну ти шо?!" – Ви збожеволіли?!

"Нє, а шо?" – чому б і ні?

"А нє!" – не так!

"Шо, нє?" ("Скажи, нє?") – чи не так?

"Ото вже нє!" – неможливість домовленості за жодних умов.

"Шо?! Нє!" – обурене категоричне заперечення.

"Вже нє!" – Ви запізнились.

"Більше нє!" – дякую, досить.

"Нє, шановний!..." – насправді не дуже шановний.

"Та нє" – широкий діапазон заперечення, від категоричного "ні" до "можливо, так".

"Нє, ну чого..." – цілком ймовірно; з Вами можна мати справу.

"Та нє, ну..." – м’яке заперечення, також завуальоване погодження після виконання певних умов.

"Йой, ну нє!" – дайте спокій!

"Боже мій, нє!" – розпач.

"Певно, шо нє!" – це ж зрозуміло!

"Нє, зачекайте!" – Ви не маєте рації.

"Нє, то вже взагалі!" – це обурливо!

"Взагалі-то, нє..." – не зовсім так.

"Нє – то нє!" – філософське визнання фаталізму.

Global Village Home