top of page

День пропащий пропагандою пропах

Writer's picture: Lyudmyla PustelnykLyudmyla Pustelnyk

Updated: Jan 28

Hа прикладах з життя пропоную розглянути, як вона працює в Україні і чому настільки успішно.


Одразу двоє ФБ-френдів зі США, між собою незнайомих, поділилися однаковим досвідом спілкування з приятелями-родиною з Великої України. Стали об'єктами інфонегативу щодо закордонних українців, помноженого на медійну та соцмережеву ненависть до чинного президента США. Обидві "зради" в українському публічному просторі культивуються роками й зашкалюють.


Отже, Анна, до США потрапила за програмою U4U, біженка. Виїжджала вагітною, тут народила дитину. Під час недавньої розмови з однокласницею, яка десь на Київщині, почула від мами однокласниці: "На чемоданах сидиш? І малій твоїй , дарма, що там народилася, хріну, а не американського громадянства! Бо відберуть! Рижому подякуй! (Трампові, Анна якось мала необережність нейтрально, без матючні, про нього висловитися - Л.П.). Сорокарічна з копійками жінка в Україні не приховувала зловтіхи, що "тебе скоро депортують". В Анни від цього прояву альтруїзму ледь не пропало молоко в грудях. Раніше, як запевняє, і з коліжанкою, і з її мамою спілкувалися лише доброзичливо.


Сергій, до США виїхав ще в 2013му, має зелену карту, на громадянство принципово подаватися не хоче, телефонував тітці в Галичині. Дізнатися, чи отримала від нього грошовий переказ. Тітка неохоче буркнула, що "так" і пішла в наступ: "В телевізорі казали, що приїжджих не буде більше в тій вашій Америці! Виселять усіх". Далі реальний шок: "Думаєте, дияспора-вкраїнчики, купили нас за подачки?! А посидіти, сука, під ракетами, з нами тута?!...". І заплакала в слухавку.


Через годину набрала небожа в Месенджері сама, витиснула з себе вибачення, виправдалася лютим стресом війни. В неї ніхто не загинув і нікого не мобілізували, дім цілий, але... Сергій збрехав, шо не ображається і спробував пояснити, чому не варто вірити телевізорові (фб, ютуберам, тіктокерам тощо): "В тій нашій Америці", як кажеш, "не буде більше" нелегалів-злочинців. Хто потрапили законно, як я, можуть не перейматися". Тітка, вперто: "Там люди недурні сидять, брехати не будуть. А тобі, хлопе, конкретно Трумп мозги промив! Нас москві здає, і ти такий самий!". Знову сльози, Сергій поспішив попрощатися.


Обидва істеричні випадки підтверджують загальну тенденцію розпалювання ненависті до певних суспільних груп, "призначених" розпалювачами на цапів-відбувайлів. В нашому випадку - закордонних українців, вони "зрадники" одразу за двома "статтями". Самим лише фактом, що виїхали, не має значення, коли і чому. А також, і це ще "гірше", бо відмовляються поділяти пропагандистський наратив про "Трампа, агента кремля", панівний в Україні.


Такий ефект досягається засобом "ілюзії правди" (за Геббельсом, основоположником), або ж постійним багаторазовим повторенням відверто брехливих месиджів.

Чому досягається? Та ще й в епоху Інтернету? Коли безліч різних, а не одне-два, джерел інформації, легко її знайти й порівняти. Та ще й серед тямущих і просунутих, в т.ч., українців? Нерезистентних, як з'ясувалося, до пропаганди, їй піддаються.


Пояснюється також і звичайною фізіологією, не лише мільйонами гривень, які Банкова вгатила в інфотехнології і продовжує.


Українське суспільство десятиріччями живе в умовах мобілізації психіки, жорсткої, як та, що від ТЦК. Це означає змушувати психіку працювати на екстримі задля виживання її носія. Майже без надання можливості відпочинку та відновлення, ба, більше - постійно підвищуючи і перевищуючи всі можливі градуси екстриму. Система виснажується, не дивно.


Тим часом, викиди адреналіну в організм, "як за розкладом", провокують явище звуження свідомості, характерне для інтенсивних емоційних станів. Психіка цілеспрямовано відкидає будь-які чинники (аргументи, докази тощо), які виглядають другорядними. Чи такими, що можуть заважати виживанню.


На жаль, за подібних обставин найчастіше відкидається раціональне - бо вимагає зусиль осмислення та аналізу. Головне, часу, на них витраченого.


Скріншот коментаря від авторки з України під Фейсбук-дописом  Lyudmyla Pustelnyk
Скріншот коментаря від авторки з України під Фейсбук-дописом Lyudmyla Pustelnyk

Зате емоціо, протилежне до раціо, їх не вимагає! Компенсує дефіцит інформації, (на чому, власне, політичний агітпроп тримається), вмикається одразу. Так само швидко дає вихід негативу, збутися клятого адреналіну. А цього прагне психіка, щоб могла забезпечувати виживання свого господаря!


Ок, скажете, але до чого тут ненависть до закордонних українців, які точно "не при ділах" до рашистських обстрілів? І більшість з яких політикою цікавляться вельми умовно, коли по щирості?


Творці пропаганди напевне орієнтуються, як працюють захисні механізми психіки, чудово в курсі, коли запускаються два важливих - заміщення та реактивних утворень. Перше - перенесення бажаної реакції з одного об'єкта на інший. Як-от - рашисти, чи Єрмак-Зеленський, чи той же Трамп - всі вони далеко, недосяжні, щоб помститися за завдані страждання. (Або ж коли 100% впевнені, що причина страждань - саме Трамп. Адже "люди недурні" сказали, "брехати не будуть").


Зате умовні Анна чи Сергій - поруч, і на них зручно розрядити емоційне напруження.


Реактивні утворення - це коли позитивні почуття перетворюються в негативні (чи навпаки). Емоції та імпульси, що викликають тривожність, або виглядають неприйнятними, витісняються із свідомості перебільшенням цілком протилежних емоції чи стану.


В перекладі ймовірних думок мами Анниної однокласниці вище: "Чому ця ровесниця моєї доньки, нічим не краща, почувається в більшій безпеці, ніж ми? Несправедливо!" - неприйнятна ситуація з точки зору мами."Зараз обламаю їй весь імігрантський позитив!" - витіснення із свідомості, бодай тимчасове, щоденних жахливих реалій війни.


Реактивне утворення можливе також і тому, що ставлення до когось не окреслюється лише одним почуттям, а, частіше, є складним переплетенням кількох, нерідко взаємозаперечних, і змінюються залежно від обставин. Далебі не кожному вдається стримати ті з почуттів, що забарвлені негативом. Та пережити і впоратися з усім переплетенням одночасно. За реактивного утворення людина переконана: все, що зараз відчуваю, скероване тільки проти одного компонента складної емоційної картини.


Тому Сергієва тітка, зрозумівши, що наговорила зайвого, ще раз телефонувала племінникові. Вона ж не так проти нього, як "проти Трумпа"! Але тут і справді "все складно" і багатошарове переплетення. З одного боку - рідна кров, допомагає матеріально, вдячність. З іншого - представник, в тітчиному розумінні, ситої Америки, якій байдуже до болю українців. Нехай Сергій теж відчує цей біль! Попри те, що рідна кров і т.д.


А тепер пригадаємо, що таких Анн та Сергіїв - мільйони, і за їхній рахунок легко каналізувати розчарування у факапах цілих поколінь української влади. Аби не на неї, кохану, сипалися заслужені прокльони. Вони одного кепського дня можуть і собі каналізуватися в черговий Майдан, еге... Тож методами пропаганди, випробуваними у фашистських Німеччині та рф, скеруємо ненависть до себе на інших. Хто до наших крадійства, нефаховості і т.д. сучосинства не мають жодного відношення. Хто виїхали, ще й не лають Трампа, виродки.


Тригерити вже й без того вразливу психічну систему цілого суспільства цілеспрямованими месиджами ненависті - злочин. Такий самий, як поширювати зброю масового ураження.


Тому Нюрнбергський процес виніс смертельні вироки не лише керівникам фашистського рейху, але також його ідеологам. Фінал - шибениця. Тільки це вже не теорія пропаганди, а її практика.


Насамкінець, мушу розчарувати всіх мрійників про "викине вас Трамп зі США": депортують лише нелегалів-злочинців. В Анниної дитини американського громадянства не відберуть, оскільки її мама перебуває в країні на законних підставах.



Людмила Пустельник, Global Village Home



0 comments

Comments


© 2023 by Site Name. Proudly created with Wix.com

bottom of page