В її житті важливі два Дональди. Перший, вихідець з Ямайки, професор економіки, відтак марксизму – це батько. Другий, Трамп, свого часу навіть донатив їй на кампанію, коли збиралася стати прокуроркою Каліфорнії. Тоді навряд чи припускав, що в 2024му нинішня віце-президентка США буде його суперницею на виборах. Як пані Гарріс стала Камалою і чого ще від неї сподіватися – крім уже відомого.
Жінка, яка сміється
Камалу Гарріс називають “найрадикальнішою” і “найлівішою серед лібералів США”. Також “найменш компетентною”, “генераторкою мемів”, “кепською промовицею”. В спілкуванні з журналістами часто перестрибує на іншу тему, коли не має що сказати з приводу. Або вперто повторює одне й те ж. Фірмовий Камалин стиль критики “запатентували” як “словесний салат”.
Делікатно кажучи, не інтелектуалка. Радше, цілком пересічна, аби не сказати “посередня”. Повiрила у власну винятковість завдяки адміністративному та медійному ресурсам “демократів” США. А недоліки знань компенсує жвавою мімікою обличчя і гучним сміхом, не завжди доречним.
Та найбільше Камалі дорікають провалом міграційної політики, хоч саме вона обіцяла вирішити кризу на мексиканському кордоні ще в бутність кандидаткою у віце-президенти США в 2020му. Відтоді до країни спокійно зайшли, за різними оцінками, від 6 до 10 мільйонів нелегалів. Принесли з собою не лише навантаження на держбюджет, але й зростання злочинності та загрозу внутрішнього тероризму. Друга особа в країні, Гарріс, реагувала на клопіт стабільно неадекватно. Безтурботним реготом або такою відповіддю на запитання журналіста телекомпанії Fox: “Невже сподіваєтеся, що зараз покину все і поїду туди?!”. В іншому інтерв’ю ведучий поцікавився: “– Ви бували на нашому південному кордоні?”. Почув у відповідь: “ – Ну... B Європі я теж не бувала (на момент розмови – ред.), то й що?”. Й знову сміх.
Невже в “демократичній” партії США з її довгою лавою запасних не знайшлося іншого висуванця на заміну Байдену? Менш скандального і суперечливого, ніж Камала? Справа, однак, не лише в кадровому голоді “демократів”, бо стали заручниками власних ідеологічних кліше. Як-от, що гендерна та расова квота – це все, а фаховістіь і здоровий глузд – другорядні. Це, серед іншого, коли в боротьбі за чисте довкілля і зменшення парникового ефекту треба закрити тваринницькі ферми й повбивати всіх корів – одна з програмних засад Камали та її ідеал майбутнього для людства.
Такзаступниця Байдена, бездітна захисниця абортів, одностатевих шлюбів та категорична соціалістка стала для "демократів" “рятівницею виборів”. Дарма, що бодай трохи аналіз її біографії змусить схопитися за серце не одного психолога – тут вам і травми з дитинства, і низка комплексів, і невисокі моральні стандарти. Успішно конвертованi в політичну кар’єру.
Комсомольці з Берклі
Камалині батьки-студенти Дональд Гарріс з Ямайки та Ш’ямала Гопалан з Індії – справжні американські комсомольці. Активісти і борці з капіталізмом, завдяки якому здобули освіту та забезпечене життя в США.
Вона першою підійшла до нього, щоб познайомитися. Це сталося в 1962му, в університеті Берклі, історичному заповіднику неокомунізму в США, на одній з численних акцій протесту “за громадянські права”. Однодумці називали себе “братами й сестрами” і трохи не щодня пікетували-мітингували "за" чи "проти" чогось. Місс Гопалан вже тоді була впененою, що “білі нашої боротьби не розуміють, як і власних привілеїв”. Тому винні перед темношкірими. Переконання, відтак передане донькам (на фото вище) – старшій Камалі (1964 р.н.) та молодшій Майї (1966 р.н.).
Їхня мама, тим часом, була далебі не пролетаркою, бо в батьків вистачило грошей на її поїздку за океан. Сподівалися: дитина вивчивчиться на біохіміка і повернеться до рідного Делі. Мала вийти заміж за хлопця, обраного сім’єю – традиція, яка не переривалася в їхньому роді протягом цілої 1000 років перед тим. Не так сталося, як гадалося – Ш’ямала з дитинства не терпіла займатися домашнім господарством, а ставши студенткою, змінила сарі на міні-спідниці. Собі за чоловіка обрала іноземця. Жити разом почали ще до одруження – звична справа для студентів, але нечуване табу для 20річної індійської дівчини, вихованої на консервативних цінностях.
Вдома Ш’ямалиного вибору не сприйняли – вперше побачилися із зятем допіру через три роки після весілля. Зустріч відбулася не в Індії, а на нейтральній території, аж в Замбії. Дональдові батьки, вочевидь, теж не дуже втішилися невістці – судячи з того, що про їхнє спілкування з Ш’ямалою згадок майже нема.
Шлюб невдовзі по тому почав розвалюватися. Дональд з дружиною все гучніше й частіше сварилися на очах у дітей. Він, врешті, грюкнув дверима, погрожуючи відсудити Камалу і Майю, першій тоді було всього п’ять. Юридична тяганина тривала два роки, виграла жінка. Скористалася тогочасним законом штату Каліфорнія, відверто сексистським, що “самотній чоловік неспроможний забезпечити виконання батьківських обов’язків”.
Десятирічями пізніше пресі згодують іншу версію, красивішу: Камалині батьки ніяк не могли поділити не гроші на утримання дітей, а книжки. Їхнє, мовляв, найбільше багатство. Та наслідок однаковий: дівчата зростали без батька. Він, щоправда, періодично з’являвся у їхньому житті, приймав у своєму новому домі на канікули. Камала, проте, з татом ніколи близькою не була, старанно уникала згадувати про нього в інтерв’ю.
Поки Дональд, обурившись, якось голосно не нагадав про себе сам. Його старшу доньку, вже коли стала відомим політиком, запитали, чому підтримує легалізацію маріхуани. Як завжди, реготнувши, відказала, що “самі розумієте, в мене ж батько з Ямайки!’. Натякаючи, ніби смалити зілля – родинно-національна традиція. Дональд Гарріс, натомість, виступив із заявою, що “нічого такого” його предки не робили, і для них це образа.
Зараз йому 86, майже ровесник Камалиного шефа Джо Байдена, тому 82. Іншому Дональдові, її суперникові на виборах, Трампові – 78. Чи не з дитинства родом Камалине намагання щось довести дуже старшим від себе чоловікам? І чи не звідти ж рішення самій залишатися child free, бездітною?
Історії кохання
Але пан у літах, дарма, що одружений, не завжди був проблемою. Як-от, Віллі Браун, мер Сан-Франциско, cтарший від Гарріс на 31 рік. Йому судилося катапультувати свою молоду коханку на політичну орбіту. Завдяки підтримці та зв’язкам Брауна недавня випускниця юрфаку Гарріс “раптом” отримала посаду прокурора штату в 2003 р. Стосунки продовжувалися два роки, Камала сумлінно з’являлася з мером на світських заходах. На одній з вечірок актор Клінт Іствуд навіть облив її шампанським. Навмисне, чи ні, годі знати.
Але ця історія кохання – знову ж таки для преси, бо реалії, що ховалися за нею, не лише романтичні, а похмурі й огидні. Отримавши омріяну посаду, Камала чомусь відмовилася передати в публічний доступ інформацію про католицьких священиків-педофілів у Каліфорнії. Скандал був гучним; дітей та підлітків гвалтували роками. Однак, загал дізнався зовсім небагато імен злочинців, бо на перешкоді численним вимогам жертв та їхніх родин стала пані прокурорка. Ба, більше – низку причетних до злочинів священнослужителів не без її участі звільнили від переслідувань.
Причиною несподіваної “принциповості” Камали називають добрі контакти керівників архідієцезії Сан-Франциско з мером міста Брауном. Або ж збіг обставин, звичайно.
В 2014му Гарріс переобрали прокуроркою Каліфорнії. Прикметно, що тоді на її кампанію скинулися також Трампи – Дональд задонатив спершу 5000 доларів, потім ще 1000. Його донька Іванка – 2000. Якби ж знали тоді...
А Камала, крім руху кар’єрною драбиною, продовжувала втрапляти до світських хронік. Після Брауна був теж темношкірий Монтел Вільямс, телезірка. Роман виявився недовгим, але завдяки йому прокурорка і собі стала медійною фігурою. Тож оцінила, наскільки продуктивними можуть справювати зіркові знайомства в політиці.
А на горизонті з’явився розлучений адвокат Даглас Емгоф, обслуговував, серед інших, і топових клієнтів шоубізу. Також діяч єврейської громади – чим не козир для політичної боротьби? Камала і Даглас одружилися в 2013му. Відтоді серед її донаторів – перші імена Голівуду, як-от Стівен Спілберг, Різ Візерспун чи Бен Афлек.
Збирати кошти “на добрі справи” в цій родині люблять – пасербиця Камали, Елла, недавно стала відомою завдяки проведеною нею кампанією “на постраждалих дітей Палестини”. Їй задонатили ні багато, ні мало – 8 мільйонів доларів. Не повідомлялося, як саме були використані і гарантовані від того, аби не потрапити до рук терористів з Хамасу.
Перлини від Камали
Ще до того, як стати віце-президенткою США в 2020, Гарріс суттєво збагатила сучасний політичний фольклор. Завдяки незграбним висловлюванням і такій же поведінці. Новітня класика від Камали – її запитання до аудиторії іспаномовних студентів минулого року: “Ви що, з кокосового дерева впали?” . Згадувала – так любила казати її мама, коли була невдоволена поведінкою нащадків. Йшлося їй про те, що забули своє середовище походження. “Кокосовий” мем відтоді супроводжує Камалу не лише в соцмережах.
З іспанською віце-президентка, яка позиціонує себе захисницею темношкірих, дуже “на ви”. В березні цього року відвідала з візитом Пуерто-Ріко, де в Сан-Хуані її зустріла демонстрація протестувальників. Один з них щось голосно співав, а Гарріс, широко посміхаючись, йому аплодувала. Не зупинилася й після цих його слів: “Що думає Камала про нашу колонію? Хай живе Палестина, хай живе Гаїті!”. Оплески припинила аж після того, як перекладач гарячково зашепотів їй на вухо.
Не менш вражаючі знання Камали про нашу країну: “Отже, Україна – це країна в центрі Європи. Вона існує поруч з іншою країною, яка називається росія. росія є потужною країною. росія вирішила загарбати меншу країну, яка називається Україна. Отже, загалом, це неправильно і суперечить усьому, що ми захищаємо”. Геніально.
Людмила Пустельник, Global Village Home
Comments