top of page
  • Writer's pictureLyudmyla Pustelnyk

“Знущалася і здавала педофілам” – у Польщі судять українку, матір 10ти прийомних дітей

Updated: Jun 2, 2023


Світлані П. загрожує до 15 років за гратами. Вона стверджує, що не кривдила своїх підопічних і завжди намагалася бути їм доброю мамою. Що жінка невинувата, вважає і представник консульського відділення посольства України у Вроцлаві – як пише польська преса. Тим часом, прокуратура м.Познань наполягає на протилежному – морила голодом, била, змушувала до сексу, за який “клієнти”, дорослі чоловіки, платили Світлані. Моторошній історії 10ти неповнолітніх українців та їхньої опікунки вже понад рік, днями знову вихлюпнулася на сторінки провідних ЗМІ Польщі. Що відомо:



Війна, арешт і “російський слід”


Коли в Україні почалося повномастштабне вторгнення рф, 53річна Світлана П. вирішила рятуватися в сусідній західній країні. Переїхала туди разом з усиновленими дітьми віком від 4х до 16ти років. Як наголошує, біологічні батьки неповнолітніх – алкоголіки, наркомани, хворі на ВІЛ. В Україні дитбудинок проіснував 14 років, пише Gazeta Wyborcza. Згідно з публікаціями інших видань, жінка вже понад 20 років опікується чужими нащадками; рідних в неї нема.


В Польщі, крім житла, почали отримувати допомогу – державні 700 злотих щомісяця на кожну дитину та ще від доброчинців. З родиною спілкувалися волонтери, польське подружжя, підказували, як пройти формальності й облаштувати життя – повідомляють більшість видань. Polska Agencja Prasowa, щоправда, вказує, що дружина в польській сім’ї – етнічна росіянка, яка живе в країні вже доволі давно. На її походженні акцентуватиме відтак Світлана під час судового слухання наприкінці травня ц.р.


B перші тижні перебування у Познані стосунки Світлани з місцевою сім’єю волонтерів були приязними, навіть дружніми. Обоє також виховують прийомних дітей, крім своїх власних. Саме Анна і Яцек (імена змінені – ред.) звернули увагу на неприродність поведінки малих біженців, їхній виснажений вигляд. Скаржилися, що голодні і вдома їх б’ють. Подружжя, втім, одразу до правоохоронців звертатися не стали. Спочатку поговорили зі Світланою, порадили піти до психолога, повідомили чоловіка жінки, який залишився в Україні.


Далі, згідно зі звітом поліції, події розвивалися так: одна з дівчаток-підлітків, О., поскаржилася Анні, що боїться за молодших зведених сестер – аби, часом, Світлана їх не вбила. Анна порадилася з працівниками місцевого центру допомоги родинам і вирішила, як пояснювала згодом, “убезпечити” дітей, забравши їх до себе додому на кіносеанс. Заночували в неї. Наступного дня відмовилася повернути своїх гостей Світлані. Між обидвома жінками відбувся діалог:


Анна: – Гадаєш, не знаю, що з ними робиш? Що, караючи за обкаканий підгузник, запихаєш його малючці до рота? Що забороняєш їм їсти?


Світлана (здивовано): – Хто з них почав про це казати?

– Всі кажуть!


– Брешуть!


Про справу повідомили поліцію. Після її приїзду Світлану вивели в кайданках. З квітня минулого року перебуває під вартою.



Звинувачення


Прокуратура Познані звинувачує Світлану у фізичних, сексуальних та психологічних знущаннях з дітей: “За непослух била паском, гілкою, молотком-киянкою. Також долонею і кулаком по тілу та обличчю. Змушувала довго стояти в кутку, навіть протягом усієї ночі. Забороняла користуватися туалетом, їсти й пити.

Шестирічній дівчинці, ще коли в Україні перед війною, вирвала жмут волосся. 13ти- і 14річного хлопчиків била по геніталіях. Іншого хлопця хапала за шию і піднімала догори. Прив’язувала до піаніна”.


Свідчення медика комендатури Познані: “Під час огляду дітей виявлено загоєні шрами, стан після виривання волосся, синці та висипання на шкірі. Крайній ступінь білково-енергетичного недоїдання. В одного з хлопчиків – чорні кукси замість зубів, він ніколи не був у стоматолога. Вага п’ятирічного малюка – менше 12 кг”.

Синці на обличчях дітей засвідчили й сусіди Світлани.


Її названі доньки розповіли слідчому, що жінка змушувала їх надавати послуги сексуального характеру незнайомим чоловікам. Перед тим наче б то давала дітям жовті та білі пігулки, від чого ті міцно засинали. Коли прокидалися вранці, відчували біль в інтимних частинах тіла. При цьому не мали на собі спіднього або були в чужих сукенках.


Сексуального насильства, як каже речник Познаньської прокуратури Лукаш Вавженяк, зазнали восьмеро дітей. Обвинувачення наполягає, що почалося все ще в Україні й тривало щонайменше кілька років. Експерт, яка була присутньою під час опитувань дітей, переконана, що ті не брешуть і не фантазують.



Що каже Світлана:


Останнє судове засідання в її справі відбулося 30 травня ц.р. Під час свого слова до суду часто зривалася на сльози і просила вибачити, що не може говорити через хвилювання. Сказала, що жертва насправді – вона сама:


– З України до Польщі ми їхали не на відпочинок, а втікаючи від війни. Жінка, яка мала мені тут допомагати, росіянка, замість того обдурила й використала. Спершу відібрала в мене песелі (польські аналоги ідентифікаційних кодів – ред.), а потім і моїх дітей, зловжила моєю довірою. Не знаю, навіщо це робить, для чого навчила дітей розповідати нісенітниці.


Через неї в моєї доньки, О., – психологічна травма. Коли востаннє ми говорили з дітьми по телефону, одна з дівчаток дуже плакала, казала: “Ми тебе любимо!”.

Я завжди намагалася бути їм доброю мамою, дбала про те, щоб були нагодовані, мали одяг та іграшки. За весь час, поки існував наш сімейний дитбудинок, ні органи опіки, ні вчителі в школі не мали до нас жодних питань чи зауважень. Нас щомісяця відвідував куратор, діти мали можливість з ним спілкуватися без моєї участі. Крім того, двічі на рік водила дітей на планові медичні огляди. Прошу суд залучити свідків з України для мого захисту.


Світлана відкидає звинувачення щодо сексуальної наруги над дітьми, називає це брехнею. Мовляв, діти вирішили їй помститися за якісь попередні незгоди. Зокрема, щодо хлопців, які скаржилися, що била їх по геніталіях: – Лікар призначив їм обмивання спеціальним розчином, не сподобалося, звідси й історії.


Також наполягає, що “ніколи нікого не душила і не запихала чогось до рота. У куток ставила, було, але не на всю ніч”. Голодом теж не морила, а діти були до їжі перебірливі, вередували й відмовлялися споживати, що їм пропонувала.


Визнає, що вдавалася до побоїв як “виховних засобів” – у хід йшли пасок та ляпаси по обличчю. Нарікає, що перебувала в стані серйозного стресу через війну, а волонтерка в Польщі, хоч і має диплом психолога, жодної фахової допомоги їй не надала. Шкодує, що не оточила своїх підопічних любов’ю і турботою, просить пробачення в них та в Бога.



Діти


Зараз перебувають у прийомних польських родинах. Українські дипломатичні служби намагаються повернути неповнолітніх на батьківщину, але зіткнулися з відмовою польської влади: каже, що задля безпеки, й не лише через війну, їм краще залишатися за кордоном.


Прокуратура Познані, своєю чергою, звернулися до правоохоронців України з проханням сприяти розслідуванню. В поліції запевняють, що будуть встановлювати особи чоловіків, кривдників дітей.


Чекаємо на коментарі ситуації від консульського відділення України у Вроцлаві та омбудсмена з прав дитини в Україні.




Global Village Home


0 comments

Comentarios


bottom of page