Цікава історія зі мною трапилась. Їду я на ровері (нs , не на тому що Land , а на двоколісному ), а назустріч мені патрульна автівка з мусорами (тут і далі буду використовувати лише цю назву згаданих істот). Вгледівши мене, екіпаж автівки вмикає "люстру" , починає блимати фарами і кричати в "матюгальник": "Водій велосипеда негайно зупиніться !".
Я , трішки ошелешений , встигаю подумати - та нічого ж не порушую , пристебнутий, по телефону не лаликаю - як та автівка мчить мені назустріч, підрізає і перегороджує дорогу . Зупиняюсь. Не виходячи з машини, мусор , що сидить за кермом , кричить у вікно :
- Мужик , ану показуй свої багаменти !
Мусорна істота жіночої статі , яка сидить на пасажирському місці , не перестаючи бавитись з мобілкою , починає щось бубніти про "закон України" і таке інше . Далі пряма мова:
- Пані та пан патрульні , ви як себе почуваєте?
- Мужик , не пали нам нерви ! Давай свій військовий квиток і паспорт!
- А вийти з машини , представитись і назвати причину зупинки транспортного засобу вас не вчили ?
- Мужик , ти не нахабній!
- Я не нахабнію , а ще раз запитую - як ви обоє почуваєтесь, і що у вас із зором?
- Добре ми почуваємось . А що не так з нашим зором?
- Якщо ви обоє мене бачите і обоє знаходитесь при здоровому глузді і ясній пам'яті , то повинні були помітити що я ніяк не тягну на призовника , а навпаки - вже пенсіонер.
- Можна було одразу сказати, що ти вже старий ... Щасливої дороги .
- І вам, дебіли , ні гвіздка, ні жезла .
На тому ми і роз'їхались . Тепер думаю - а що то було?
Богдан Пилипович (Богдан Пилипович), Сумська обл.
Фото: https://poltava.to/
Comments