top of page
Writer's pictureLyudmyla Pustelnyk

«Люди ЗЕ» – хто такий iдеолог Руслан Стефанчук

Йому часом «хочеться застосувати принцип ОУН-УПА: маленька куля вирішує великі проблеми. Aле потім в мені прокидається інтелігент».

      Вiдома властивiсть захiдних українцiв – радикалiзувати схiдних. Або, принаймнi, «заразити» їх патрiотичними iдеями. Свого часу, провчившись студентом на Тернопiльщинi, так «прогресував» зовсiм небойовий бухгалтер з Сумської областi. Вiн же – майбутнiй, а також вже колишнiй президент В.Ющенко.

       Президента новообраного, В.Зеленського, доля теж колись звела з тернополянином (за мiсцем народження), Русланом Стефанчуком. Знайомство почалося зi спiльного захоплення КВН, командою «Три товстуни», ще в 1999-му. Разом їздили на гастролi, виступали на фестивалях КВН. Догралися непогано: перший – до найвищої в державi посади, другий – до його представника у Верховнiй Радi.

      Пiд час минулої виборчої кампанiї Стефанчук був вiдповiдальним за iдеологiчний напрямок. Саме йому варто завдячувати швидкiй українiзацiї екс-лiдера «95-го кварталу»: за порiвняно короткий час той навчився цiлком пристойної державної, вчасно сказав, наскiльки це класно – що вороги України досi бояться Степана Бандеру, а також позував у вишиванцi в її недавнiй День. Ба бiльше: Руслану Олексiйовичу майже вдалося знiвелювати негатив принизливих для України жартiв «кварталy», на яких робили акцент в соцiальних мережах прихильники П.Порошенка.

      Звичайно, матимуть рацiю тi, хто скажуть, що 73% громадян голосували зовсiм не за iдею. Oднак в тому, що Зеленський зумiв стати на виборах «своїм» i в традицiйно «нацiоналiстичних» Iвано-Франкiвськiй та Тернопiльськiй областях – безперечна заслуга його радника з типово «захiдняцьким» прiзвищем.

      З вiдкритих джерел про нього вiдомо ось що: доктор юридичних наук, професор, наймолодший в Україні член-коресподент Національної академії правових наук України (народився 29 жовтня 1975-го року). Сам з Хмельницького, з родини лiкарiв. Батько – завідуючий травматологічним відділенням Хмельницької міської лікарні, мати – лікар-гастроентеролог міської поліклініки №1. Пан Руслан має диплом з вiдзнакою за спецiальнiстю «Правознавство» Хмельницького iнституту регiонального управлiння та права i ще один – за спеціальністю «Менеджмент виробничої сфери» Технологiчного унiверситету Подiлля. Працював проректором з наукової роботи Національної академії прокуратури України. Неодноразово виступав з лекцiями за кордоном, автор низки наукових публiкацiй.

Мав репутацiю суворого викладача – студенти не раз «вилiтали» з навчання пiсля нескладеного iспиту в професора Стефанчука. За що йому навiть погрожували.

Попереднiй досвiд в полiтицi – керував (недовго) штабом партiї «Собор», яку заснував вiдомий дисидент Левко Лук’яненко.

Був помiчником нардепа А.Матвiєнка (блок «Наша Україна – Народна самооборона») та співпрацював з віце-прем’єром Степаном Кубівим. (Прикметно, що цю iнформацiю про Р.Стефанчука надає, серед iнших, i сайт з промовистою назвою «Посiпаки»).

Був завідувачем відділу проблем розвитку національного законодавства в Iнститутi того самого законодавства при Верховнiй Радi (2011-2013 рр).

Статки: в 2015-му заробив майже 400000 гривень. В 2018-му – 700000. Члени сiм’ї (дружина Марина, теж юрист, познайомилися пiд час навчання) – минулого року отримала 70000. Володiє земельними дiлянками (5000 та 1000 м. кв) та трьома квартирами – 64.7, 94.3 та 44.5 м.кв.

Батько сина Олеся та доньки Злати.

Те, що опинився в «Зе»-командi – зовсiм не випадковiсть. Спрацював механiзм пiдбору кадрiв у бiзнес-iмперiї «95 кварталу»: «чужi тут не ходять». Як каже Максим Бахматов, керiвний партнер iновацiйного парку, що знає В.Зеленського ще з студентсько-кавеенiвських часiв, колектив «Зе» – це родичi, близькi друзi, а також родичi друзiв та їхнi друзi й родичi – але всi вони перевiренi роками. А Руслан Олексiйович, нагадаю, грав у КВН з Володимиром Олександровичем. Попри те, що в 2002-му їхнi дороги, виглядало, розiйшлися – Руслан зробив вибiр на користь науки, Володимир – шоу-бiзнесу. Та в 2018-му Стефанчуку зателефонували вiд Зеленського…

Обох також поєднує схожiсть «пацанських» дитинства та юностi: Володимир, хлопчина з iнтелiгентної єврейської родини, хоч i зростав у хулiганському середовищi Кривого Рогу, сам, тим не менш, участi у бiйках намагався уникати. Зате кремезний та огрядний Руслан не минав жодної у своєму мiкрорайонi. Був битий не раз, але й сам щедро нагороджував синцями й стусанами. Тож атмосфера вуличних з’ясувань стосункiв знайома кожному з них, тiльки по-рiзному.

Все змiнилося, коли Руслан закiнчував навчання в середнiй школi – батьки отримали помешкання в центрi Хмельницького, «кулачна освiта» поступилася мiсцем пiдготовцi до вишу. Батьки хотiли, щоб вчився на лiкаря, а син – не дуже. Тому, за його словами, навмисне провалив один iз вступних iспитiв до Тернопiльського медичного. Про що батькам зiзнався вже пiсля захисту кандидатської з юриспруденцiї.

Сьогоднi в оточеннi нового президента Руслана Олексiйовича представляють майже з нiжнiстю: «наш ідеолог, відповідає за реформування державних і правових інституцій та законопроектну роботу, великий науковець у всіх значеннях цього слова, людина з великими ідеями і великим серцем».

З родиною

      Iдеологiя, яку «ЗЕленi люди» будуть впроваджувати у життя з допомогою Р.Стефанчука – це лiбертарiанство. Якщо стисло, то це повна мiнiмалiзацiя державного втручання в життя громадян. Найважливiше для лiбертарiанцiв – це права людини, свобода особистостi, недоторканнiсть приватної власностi. Тобто те, що є «природнiми правами» i на що не повинен поширюватися вплив держави.

      На практицi це може означати бiльше свобод для бiзнесу, торгiвля та промисловiсть, згiдно з лiбертарiанською моделлю, контролюються в першу чергу пiдприємцями, держава ж лише забезпечує для цього умови.

      Критики цiєї моделi наголошують, що в її основi – не стiльки права людини, як права великого власника. Якому апрiорi чужi соцiальнi проблеми i потреби малозабезпечених.  

     Як би там не було, але саме лiбертарiанство кiлька сот рокiв тому допомогло становленню ринкової економiки в державах, якi зараз називають розвиненими.  

       Вже першi днi президенства В.Зеленського, що позначилися категоричним несприйняття його кадрової полiтики багатьма в суспiльствi (ключовi посади в Адмiнiстрацiї Президента та заступника СБУ вiдданi колишнiм менеджерам «95 кварталу» та олiгарха Коломойського) змушують визнати, що критика лiбертарiанства, все ж таки, була небезпiдставною…

     Попри те, що висновки робити ще завчасно,  про це говорить й головний iдеолог Зеленського: «Ми наб’ємо собi чимало гуль, перш, нiж чогось досягнемо. Будемо вдячнi журналiстам та iншим, хто вказуватиме на нашi помилки, не хочемо втратити народну довiру». Разом з тим, як досвiдчений науковець i юрист, вiн спритно уникає коментувати дiї свого шефа в перших iнтерв’ю на новiй посадi представника в парламентi.

      Наразi ж, i для Стефанчука, i для решти «ЗЕкоманди» важливо переконати громадськiсть в справедливостi часто повторюваної, зокрема, й Русланом Олексiйовичем фрази:  «Ми хочемо, щоб наші слова не розходилися зі справами».

        Що зробити буде вельми нелегко.

 Цитати Руслана Стефанчука

       (Вiд 2011-го). Про справедливiсть: «Для мене юриспруденція – це чітке визначення: «якщо – то інакше». Тобто, якщо ти робиш не так, то буде інакше. А те, що зараз з нею роблять – це велика ганьба. В мене завжди було загострене відчуття справедливості, тому я зараз намагаюся співпрацювати з людьми, які можуть вислухати альтернативну до своєї точку зору». 

       «Один мій дідусь пройшов усю війну і отримав поранення під Прагою, а другий – ще малим був остарбайтером, тому вони багато пережили і знали – що є найбільшою цінністю. У них не було ні дитинства, ні юності, молодість вони витратили на відновлення зруйнованої країни, а старість у них вкрали, бо ті пенсії – це ніщо!»

Про кадри: «Я брав участь у багатьох робочих групах з розробки законів,  але проблема в іншому: повинна бути політична воля, щоб це запрацювало».

       «Сьогодні в Україні мало людей, які не просто обіймають посади, а мають хорошу фахову освіту і розуміються на тих питаннях, які вирішують. Це біда! З чого починав Петро І? Він відправив молодих людей до Європи вчитися і потім створив велику Російську Імперію. Нам треба зібрати молодих спеціалістів, не за партійними кольорами, а за фахом і дати їм шанс реалізуватися. У нас є спеціалісти, визнані на Заході, але в Україні вони не потрібні».

        «Раніше Захід нам допомагав, а тепер каже, що ми не розумні, бо не хочемо самі щось змінювати, чекаємо невідомо чого. Колись класик сказав: «надо выдавливать из себя раба по капле», а я перефразував: «треба вичавлювати з себе хохла по краплі».

Про закони: «Україні не треба багато законів, просто виконувати десять Божих заповідей. І найголовніше – почати з себе, а не показувати на когось. Бути українцем, любити українське і вболівати за Україну. Не тому, що модно! Ось я носив вишиванку ще тоді, коли це було страшно, бо мені її вишивали мати та бабуся».

       «Ніхто не прийде і не видасть указ: «завтра починаємо жити справедливо!». Це починається з кожного конкретно. Невже так складно пропустити жінку вперед, дочекатися зеленого світла, щоб перейти, не палити в громадських місцях, не кидати папірці? Це ми повинні усвідомити, бо не прийдуть німці чи поляки наводити нам порядок, бо ми господарі у своїй країні» (ye.ua).

     Вiд 2019-го. Про вибори до Ради: «Ми не боремося за виборця – у цьому наша відмінність. Ми хочемо запропонувати нову модель відносин в Україні. У нас немає супер таємних методичок, як заволодіти думками сходу чи заходу. Ми йшли чесно. Ми розуміємо, що кожен собі дофантазовує свою модель, оте, як він собі може бачити».

       «Мені здається, що все рівно будуть тільки п’ять-шість партій у парламенті представлені, якщо не буде змінено законодавство. Останнє навряд чи станеться, бо немає політичної волі».

       «У наших списках будуть люди, які проявили себе і можуть бути корисними для партійного будівництва. Це люди, яких ви знаєте, які ходять на ефіри. Там буде обов’язково представлене експертне середовище. Що б порекомендував я Володимиру Олександровичу? Там має бути представлений потужний пул економістів і журналістів, тому що велика біда нашої Верховної ради, що люди, які туди потрапляють часто взагалі не знають, що таке законотворчий процес. У нас за ефективністю народні депутати займають перше місце, а коефіцієнт корисної дії їхніх законопроектів наближається до нуля» (lb.ua)

Ештон Бест-Коровайний

Фото: lb.ua, euromaidanpress, 24tv.ua

0 comments

Kommentare


bottom of page