top of page
  • Writer's pictureLyudmyla Pustelnyk

Син за батьків не відповідає. "Лише" за ЗСУ


Якби не було Сирського, його треба було б придумати як квінтесенцію самовбивчої вітчизняної глупоти. Від якої нема рятунку навіть на краю безодні. Хоч премудрий український нарід і без жодного генерала давно схарактеризував ситуацію приказкою "поставили цапа капусту стерегти".


Справа не лише в категорично ерефській родині нового головкома. Це якби ізраїльський ЦАХАЛ взяв та й поставив собою командувати якогось бравого палестинця з сектора Гази. Ну, бо так їм зайшло чомусь, з доброго дива. Треба ж додуматися – призначити на ЦЮ посаду сина махрових z-патріотів! Навіть, якщо 100 разів з ними порвав, гм, певних "цінностей" з такої сім’ї не винести не міг. Російські ресурси, щоправда, пишуть, що ні, не порвав, контакти з мамою і татом зберіг. Постійно телефонує їм у владімір, і після 24.02.2022 теж, і навіть зараз, по відеозвя'зку. Але на те вони російські недо-змі, щоб писати різний непотріб про нашого нового незламного.


Як-от, що під час Помаранчевої революції ніби то хотів перевестися назад, до російських збройних сил. Але там поставили умову: беремо, якщо поїдеш воювати в Чечню. Відмовився, в Україні, все ж, спокійніше.


Тут належить поцікавитися: а що, раніше не знали про Сирського бажання повернутися до рф? Про батьків там? Ще за Залужного? Звісно, в курсі були, але випливло на радари саме зараз, після відставки Валерія. Фото Сирських з їхнім щорічним ходінням у "бєссмєртном полку" сьогодні не юзає тільки лінивий. Ок – знаючи, все одно допустили Сирського до вищого командування. Навіщо? Хто, чому?


Вікіпедія пише: "Станом на 2013 рік Сирський був першим заступником начальника Головного командного центру ЗСУ". А начальником тоді був генерал-майор Богдан Бондар.


В трагічно відомому Дебальцевому, де Сирський вперше "м’ясно" відзначився, з начальником Генштабу ЗСУ Віктором Муженком, до того самого Дебальцева разом виїжджали. Муженко свого часу теж навчався в рф, закінчив ленінградське вище загальновійськове командне училище, але то таке. Мабуть, без російських дипломів мало хто обійшовся серед топових українських командирів старшого покоління. Нам у контексті цікавіші слова Муженка, сказані в січні 2015 р:



"На сьогоднішній день маємо тільки факти участі окремих військовослужбовців Збройних сил рф, громадян рф в складі незаконних збройних формувань у бойових діях. Бойових дій з підрозділами регулярної російської армії на сьогоднішній день ми теж не ведемо. У нас достатньо сил та засобів для того, щоб нанести остаточне навіть ураження незаконним збройним формуванням".


Угу. Справді, за такого розуміння ворога годі дивуватися стабільному кар’єрному зростанню пана Сирського.


І ще трохи про батьків та брата нашого героя, пише рамблєр.ру: Людміла Сирская співає у вокальному хорі, займається дачею. В соцмережах вітала з днем народження путіна, ставила вподобайки жиріновському. Такій, наприклад, його цитаті: "Хохлы странные люди: молятся на европейцев, работают на евреев и ненавидят русских». На "бєссмєртний полк" виходила з портретом діда Олександра Сирського, Івана Куркіна. Героя "вєлікай отєчєствєнной".


Від сина Олександра їй радили публічно відмовитися. Російські спецслужби, як повідомляють російські же ресурси, намагалися вийти через неї на українського генерала. Але вона всім каже, що не спілкуються.


Батько Станіслав – відставний полковник радянської армії. Брат Олег працює охоронцем в торгівельному центрі. Прославився телефонним дзвінком про закладену там бомбу, був у стані алкогольного сп’яніння. Вибухівки не знайшли, заплатив штраф.


Навіть, якщо припустити, що демонстративний z-патріотизм Сирських - спосіб ввести в оману російські фсб та гру, убезпечити себе від їхніх переслідувань, родина українського генерала в рф все одно залишається важелем тиску на нього. Це очевидно.


Але брат за брата,тим більше, син – за батьків, звичайно, не відповідає. Сирський тепер відповідає "лише" за українську армію. І ось тут є запитання. Крім тих, що вже були, до недавнього призначення.Чому здобув прізвисько "генерал "200" - лише одне з цих запитань.



Людмила Пустельник, Global Village Home


0 comments

Comments


bottom of page