top of page
  • Lyudmyla Pustelnyk

Славутич і "міс смерть"

Updated: Jan 14


У перший день Старого Нового року – все та ж дияволіада від людиноподібних істот з рф. Убивство мирного дому в Дніпрі, його мешканців, сотня ракет по Україні.


Ті, кого оплакують сьогодні, ще вчора увечері напевне раділи святові. В істот традиція – приносити людські жертви у дні, які шанують християни.


Намагаюся зрозуміти – чому саме це місто? Звичайно, хоч якоїсь логіки, крім, власне, кривавого катівства задля нього самого, від катів сподіватися важко. Але ритуальності чергової страти українців у суботу не помітити важко, бо надто багато сакрального у слові Дніпро. Це не лише ріка-символ країни, а також синонім потужності й волелюбності. Коли ж копнути трошки глибше – якась ефесбешна сволота, що керує ракетами, напевне знайома зі слов’янською міфологією, тому намагається вдарити в саме серце нашої пам’яті.


Давня назва Дніпра – Борисфен, одного з прабатьків скіфів, предків нашого народу, що жили на сучасних землях Південної України. Скіфи були певні свого божественного походження: Борисфенова донька народила сина від Зевса, майбутнього першого царя скіфів Таргітая.



Від його часів до вторгнення на праукраїнські землі Дарія в 514 році до н.е. минуло 1000 років. Так скіфські міфи розповідають про походження свого народу (цитата зі статті "Що в імені твоєму, Борисфен?" науковця М.Кітова http://dspace.nuft.edu.ua/bitstream/123456789/2204/1/1.pdf ). Дарієві загарбницькі амбіції отримали в скіфських степах добряче по зубах.


Тим часом, історичні паралелі продовжують зашкалювати: цар припхався з Персії, попередниці Ірану, постачальника убивцям "шахедів".


Ще одна назва Дніпра – Славутич, на честь Слави, нашої богині перемоги. А розстріляний ракетою будинок в місті Дніпро - по вулиці Перемоги. Ні, аж ніяк мені не віриться після всієї цієї етимології, що черговий злочин, куди саме будуть націлювати смерть, планують лише скаженою "целєсообразностью задач СВО". Вони й задля сатанинської ритуальності планують, намагаючись перекреслити українське прадавнє й глибинне.


А символізм, знаєте, пхається у вічі з усіх широт і подій. 14 січня померла відома російська акторка Інна Чурікова, одна з небагатьох, хто примудрилися на тему війни не сказати й слова. Зате відомо, що не вірила, ніби хтось із російських митців може виїхати з рф на знак протесту проти путіна. Один з найвідоміших образів Чурікової, з яким часто асоціюють "принадність" сучасної росії – страшнувата Марфуша з фільму-казки "Морозко".


Тим часом, на протилежному березі Атлантики, в Новому Орлеані, на сцені "Міс Всесвіт" у брунатній, кольору запеченої крові сукні, дефілювала представниця від росії. Якій візу до США спокійно відкрили, й ніхто з організаторів конкурсу краси навіть не порушував питання, аби країну-агресора не допускати до участі. Ба, більше – росіянка втрапила до напівфіналу. Це вам ще один штрих до картини "міжнародної солідарності з Україною".

Яка сьогодні знову ховає своїх загиблих, і не лише дніпрян.



Людмила Пустельник, Global Village Home


Фото: https://www.ukrinform.ua/. https://inosmi.ru/, https://www.gettyimages.com/


46 views0 comments
bottom of page