top of page
Writer's pictureLyudmyla Pustelnyk

Що буде з допомогою США Україні після виборів до Конгресу

Updated: Nov 8, 2022


2022го року – нічого, закони, які вже прийнято, зворотньої сили не мають, і обіцяні кошти повинні продовжувати надходити. В цьому, як не крути, зацікавлені всі на Капітолійському пагорбі, українське питання – справа іміджевого престижу і для "демократів", і для республіканців.


З тією різницею, що перші вже звикли реалізовувати за рахунок війни в Україні власні програми, вони до війни мають дуже опосередкований стосунок.


Жахами, якими лякають українців – "респи" грошей більше не дадуть" – добре лякати тих, хто не в курсі про право вето президента США. Чи про те, за яких умов його можуть подолати законотворці. Отже, навіть, коли припустити, що завтрашній Конгрес забажає обмежити видатки на Україну, керівник держави може заветувати такий законопроєкт. Своєю чергою, щоб подолати його вето, кожна палата Конгресу повинна проголосувати двома третинами голосів. А за прогнозованих розкладів майбутнього Конгресу такої кількості місць супротивники української допомоги не візьмуть, ніяк.


Натомість є надія, що, нарешті, запрацює лендліз, він наразі "постачає" нам озброєння хіба на папері. Будуть розслідування, чому досі не запрацював, кому "подякувати", і більше контролю за тим, як гроші з вже ухвалених траншів витрачають. Республіканці багато про це заявляли й обіцяли "розібратися" з багатьма гріхами "демократів" – від "ковідних страшилок" доктора Фаучі до порушень на минулих президентських виборах і каламутних фінансових історій Байдена-джуніора, Хантера. Нудно не буде, істеблішменту по обидва береги океану приготуватися до гучних політичних скандалів ще цього року.



Щодо майбутніх пакетів допомоги Києву, туди вже точно не запишуть витрати на кшталт "для підтримки продовольчої безпеки у світі", "123 мільйони на переїзд евакуйованого, було, посольства США назад до Києва" чи "захист сексменшин в країнах третього світу". Або ж улюблені статті "демократської" "української допомоги". До неї вже не раз напихали чого завгодно, а потім заявляли, що це і є "для України".


Популістські заяви штибу "ні цента Україні, коли візьмемо більшість" (республіканка Марджорі Гріні) варто сприймати саме як популістські перед виборами, з метою погладити вздовж вовни консервативний електорат. Ту його частину, яка переймається, щоб рідні долари залишалися на батьківщині. Тим часом, більшість республіканців чудово усвідомлюють важливість військової допомоги Україні і будуть ухвалювати відповідні закони. На цьому недавно наголосив Кевін МакКарті, лідер меншості – наразі – в Палаті представників Конгресу і його ж майбутній спікер, як передбачають після виборів: “Я підтримую переконання, що нам треба рухатися далі в напрямку поразки росії”. Так, це той самий МакКарті, якого в жовтні розпинали українські ЗМІ за "зраду", бо вимагав суворішої звітності про витрати в Україні. Що незайве на тлі зовнішнього боргу США, 31 трильйон доларів.


Республіканці 100відсотково збільшать оборонний бюджет, на 2023й його планують затвердити в обсязі 815 мільярдів доларів. Це на 9% більше, ніж у 2022му. Остання цифра, щоправда, це не стільки через зовнішні загрози, як необхідність враховувати зростаючу інфляцію, одне з "досягнень" адміністрації Байдена. Далі "на оборонку" планують лише збільшувати витрати, не менше на +5% щорічно.


Будуть займати жорсткішу позицію стосовно Китаю, "в дужках" – росії.


Кількісні розклади в майбутній владі США такі: "респи" заберуть всі крісла в нижній, Палаті представників і 34 місця в Сенаті – це щонайменше. Отримають своїх губернаторів у 36ти штатах, це за найскромнішими підрахунками, і тисячі законотворців на місцевих рівнях.


Що не зможе не позначитися на майбутньому полі битви за президентське крісло, "демократам" буде дуже важко проштовхувати свого кандидата на господаря Білого дому. Тут би чинного на посаді втримати до кінця терміну, бо про майбутню процедуру імпічменту Байдену у Вашингтоні не говорять тільки ліниві.


Інша справа – риторика про “сідати за стіл перемовин з росією”, на цю тему почуємо ще не раз і з "демократичного", і з республіканського табору, фанатів задобрювати агресора в тому та іншому не бракує. Але Києву до таких закликів не звикати. Чи то пак, пропускати їх повз вуха.




Global Village Home


0 comments

Komentar


bottom of page