• Lyudmyla Pustelnyk

Що (не) зроблять і дуже не зроблять США для України



"Розбір польотів" президентської журналістики на сторінках The New York Times.


Колонка Дж.Байдена в провідному виданні американських "демократів". Повна версія: https://www.nytimes.com/2022/05/31/opinion/biden-ukraine-strategy.html

Написане обійшлося без сенсацій: крім уже сказаного багато разів, сьогоднішній очільник Білого дому не повідомив нічого нового на тему участі США в допомозі нашій країні. Загальне враження: і нашим, і вашим. Або ж запевнення про цінність демократії і суверенності української держави поруч з відвертими реверансами у бік рф.


Наприклад: "Як казав президент Зеленський, "ця війна закінчиться лише засобами дипломатії". Кожні переговори відображають події на полі битви. Ми подіяли швидко, надіславши Україні значну кількість зброї та боєзапасів, щоб вона могла змагатися на полі бою і мати найбільш можливо сильнішу позицію за столом перемовин".


Нічого, що тема перемовин з рф у Києві давно неактуальна? І що з офісу нашого президента лунали заяви про неможливість домовлятися з агресором? Врешті, це й без жодного офіціозу зрозуміло, звичайний здоровий глузд.

Але останній, відомо, завжди в контрах зі старечою деменцією. Звідси, мабуть, Джозефова забудькуватість, бо США почали діяти аж ніяк не "швидко", а тільки на другому місяці війни. Після страхітливих українських жертв, перших перемог ЗСУ і волань громадськості по обидва боки океану: Америко, не стій осторонь!


Далі – більше, глибокий прогин перед кремлем: "Ми не прагнемо війни між НАТО і Росією. Яким би незгодним з паном Путіним я не був, і вважаю його дії обурливими, Сполучені Штати не намагатимуться здійснити його повалення в Москві. Поки Сполучені Штати або наші союзники не будуть атаковані, ми не будемо безпосередньо брати участь у цьому конфлікті, ("Конфлікті", Карл! Не "війні"! – ред.), відправляючи американські війська воювати в Україні, або атакуючи російські сили. Ми не заохочуємо і не даємо змоги Україні завдавати ударів за її межами. Ми не хочемо затягувати війну лише для того, щоб завдати болю Росії".


Про доволі хамське "не даємо змоги Україні" – то вже з парафії пана Кулеби. Який мовою дипломатичного протоколу мав би розтлумачити панові Байдену, що дозволяти собі щось, чи ні, вирішує тільки Україна, а не хтось інший, крапка.


Нарешті, про те, що Америка вже для нас зробила: "Ми продовжимо співпрацю з нашими союзниками та партнерами щодо російських санкцій, найжорсткіших, коли-небудь запроваджених проти великої економіки. Ми продовжимо надавати Україні сучасне озброєння, зокрема протитанкові ракети Javelin, зенітні ракети Stinger, потужні артилерійські та високоточні реактивні системи, радари, безпілотні літальні апарати, гелікоптери Мі-17 та боєприпаси. Ми також надішлемо ще мільярди фінансової допомоги, як це дозволив Конгрес".


А де про вкрай потрібні на фронті ракетні системи залпового вогню? Ті самі, про які в т.ч. і президент Зеленський повторив, що з них не будуть стріляти по об’єктах на території рф? Нема жодної згадки.


Зате сказано, що США не залишать Європу сам-на-сам з її кризою енергоносіїв. Під цим слід розуміти, напевне, озвучені наміри Байдена "дозволити закупівлю російської нафти, але за обмеженою ціною" (повідомила Reuter’s).


Все, як завжди: ви, українці, проливайте кров, але нам бензин наливати теж якось треба!


Колонка в The New York Times називається "Що Америка зробить і не зробить в Україні". Україна щодо Америки - без ілюзій.


P. S.: Радощі з приводу, що Байден вирішив таки надати системи залпового вогню Україні, прошу вважати надто передчасними. Хоч би тому, що Київ просив більшої дальності, а не НIMARS, які США нам пообіцяли в перший день літа. НIMARS стріляють на 70-80 км, а M270 (MLRS), яких дуже треба зараз на фронті - від 165 до 300 км. Є різниця. У Вашингтоні також переймаються, аби українці не стріляли з НIMARS по рф.



Людмила Пустельник, Global Village Home


Фото: https://www.golosameriki.com/


212 views0 comments