Почому вiртуальний опiум для народу? Скiльки коштує Фейсбук-осанна (або прокльони) для кандидата в депутати i скiльки може на цьому заробити звичайний користувач? Чи є у наших виборiв «росiйський слiд?» Перевiрено досвiдом, власним та не тiльки – i ось що з того вийшло.
Цiна питання – для полiтика та його коментатора
Це може собi дозволити полiт-сила навiть з незначним бюджетом. За лайк пiд фото кандидата в депутати – 7-9 наших гривень або 0.60 росiйських рублiв, за репост – вiд 8 грн або 1.50 руб. Схвальний коментар – цiна стартує з 25 грн. або 10-15 руб. Можна також замовити лайливий вiдгук, але беруться за замовний тролинг не всi фiрми, чия дiяльнiсть делiкатно називається «просуванням у Фейсбук». Зате, коли вже вiзьмуться – «розфарбують» oб’єкт на славу – пасторальними кольорами чи дуже коричневими, за побажанням замовника.
«Художники», ceбто – коментатори, за свою роботу отримують менше. 7-10, в кращому випадку – 12 грн. за позитивний текст з чотирьох-п’яти речень. За негатив? Тут розцiнки коливаються, а довiряють його перевiреним авторам з досвiдом. Початкiвцi отримують все ту ж «десятку», а далi – залежно вiд їхньої креативностi. Хоч офiцiйно пiар-органiзацiї декларують в себе на сайтах, що заявки на негативнi тексти не приймають, ба, навiть карають авторiв, якби тi раптом захотiли комусь «зiпсувати карму». Насправдi ж вiд безвинного коментаторства до тролингу – один крок, i роблять його саме на коментаторських бiржах: недарма тi пропонують авторам заробляти «участю у форумах». Останнi ж нiколи не обходяться без з’ясувань стосункiв мiж учасниками. Тiльки хтось кидається у вiртуальний бiй на щирому ентузiазмi, а хтось рве горлянку за кандидата небезкоштовно.
Як це працює, розповiв студент-фiлолог Iгор Решетар*, що за рахунок минулих президентських виборiв отримував хоч незначний, але стабiльний прибуток (прiзвище респондента змiнено на його прохання):
– Два роки тому зареєструвався на бiржi коментаторiв Q-comment. Це росiйська контора. Не знаю, як зараз, але тодi в них була фiлiя в Українi. Починав з того, що писав текст на сторiнцi недавно вiдкритого кафе в Хмельницькому – що там дуже класно й дешево. В кафе, звiсно, нiколи не побував. Процес такий: вам висилають завдання, виконуєте, кидаєте скрiн-шот замовнику, вiн вам – гонорар. Грошi перераховували на WebMoney – коли набiгали першi п’ять доларiв.
В листопадi минулого року менi на пошту написала така собi Алла, в реалi ми не перетиналися нi разу. Досi не знаю, чи вона мала якесь вдношення до Q-comment. Але мiй контакт якось отримала. Запропонувала писати коментарi «пiд вибори», бо їй сподобалися мої росiйська та українська. Плюс лайки та репости iнших. Зрадiла, коли дiзналася, що маю два рахунки – один на ФБ, там моя реальна фотка, iмя – вигадане, i ще один акаунт на Твiттер. «Топити» треба було «за папу» (П.Порошенка – ред.). Але не щодня про одне й те ж саме i без мата на адресу його суперникiв – щоб не заблокували. На сторiнках полiтикiв цим займатися – дурного робота, бо критику модератори видаляють одразу. Треба було на сторiнках звичайних i не дуже користувачiв, якi репостили фото чи вiдео, або в групах.
– Тобто яких – «не дуже звичайних користувачiв»?
– Наприклад, агiтаторiв – також тих, що «кричали» проти Петра. Але стосовно останнiх, то знову ж таки – невигiдно, бо тупо видалять твiй комент, якщо їм дуже поперек горла.
– Платили нормально?
– По-рiзному – раз було 22 гривнi за великий вiдгук на новину.
– З моральної точки зору – це легко чи не дуже? Адже невiдомо – що за людина по той бiк екрана.
– Нi, жодних сумнiвiв з приводу роботи в мене не було: я тратив свої час та зусилля, a це коштує грошей. А якщо людина сiла за екран – то я розумiю, що це – доросла людина. I повинна знати, що не всi думають так, як вона. Хто саме платив, не знаю – i нiколи цим не цiкавився. Якось «строчив» майже весь день, набiгло десь 9 доларiв, але такий «навар» траплявся рiдко. Звичайно, невигiдно. Таким, як я, дiставалися навiть не «крихти вiд пирога», а крихти вiд крихт. Зараз коментарями не заробляю – пiсля того, як кiлька разiв затримали оплату на тиждень i довше.
Iгор також додав, що тролингом, або ж приниженнями й образами опонентiв, «не займався – бо шкода часу й настрiй собi псувати, a грошей на тому не зробиш».
Найбiльше на цiй справi заробляють посередники мiж коментаторами та полiтиками. Київськi фiрми з Фейсбук-пiару називають рiзнi цiни за «просування» в соцмережi одного рекламного поста – вiд 6500 до 7800 грн. За мiсяць. Але Фейсбук вiднедавна вимагає вказувати джерело i вартiсть офiцiйних рекламних полiтичних постiв, така iнформацiя має бути публiчною – в роздiлi «Бiблiотека реклами» Вимога для українських полiтикiв вилами по водi писана: данi про рекламу, її походження та цiну на їхнiх сторiнках банально вiдсутнi.
Виняток – щоправда, дуже умовний – Петро Порошенко. На його ФБ-сторiнцi таки вдалося дiзнатися, що з травня 2018 по червень 2019 вiн витратив на полiтичну рекламу аж… 1612 доларiв. I все! Цифра стосувалася трьох постiв, адресованих українськiй дiаспорi в США за згаданий перiод – тому й стала доступною. Все ж таки – Америка, там фiнансова звiтнiсть – майже релiгiя. Скiльки ж Петро Олексiйович потратив на решту постiв – а їх у нього багато – для спiвгромадян в Українi, його сторiнка не повiдомляє. Попри те, що приховування таких цифр вважається достатньою пiдставою для Фейсбук, щоб заблокувати пост. Та виглядає, що соцмережi треба блокувати усiх вiтчизняних полiтикiв – бо названої умови нiхто з них не виконує.
Iнша справа, що Фейсбук-«просування» витрачених на нього грошей, переважно, не варте, бо кiлькiсть лайкiв «за» чи «проти» кандидата зовсiм не є свiдченням реального ставлення до нього виборцiв. Тим бiльше, аж нiяк не може бути гарантiєю потрiбного голоcування. Переможна Фейсбук-вiйна може означати гучне фiаско в реалi – як стало вiдомо пiсля 31 березня. Захмарний кошторис на соцмережi П.Порошенка матерiалiзувався непропорцiйно скромними вiдсотками голосiв «за» на виборах.
«Росiйський слiд»
Та дарма – сьогоднiшнi кандидати в депутати вперто продовжують гатити кошти в соцiальну мережу. А органiзацiї «з розкрутки в Фейсбук» – отримувати таким чином свої зарплати. Географiчне мiсцезнаходження, звичайно, – не принципове, але росiйських фiрм на ринку таких послуг бiльше, анiж українських. Коштують, хай не набагато, але дешевше. «Розкручувати» тi й iншi будуть кого-завгодно, бо ж нiчого особистого – це тiльки бiзнес. Платiть пiарникам за вподобання чи репости на Фейсбук, i можете створювати «громадську думку» на користь будь-якого полiтика в Українi. Що я i робила, по черзi прикидаючись «штабiсткою» партiй, учасниць парламентських перегонiв.
Я «шукала» виконавцiв замовлення: отримати 250-300 Фейсбук-репостiв агiтацiйнoгo вiдео на пiдтримку кандидата N протягом двох днiв – вiд iменi БЮТ, «Удару», ПЄС та «Слуги народу». Можна було б i 1000, i бiльше репостiв забажати, але така активнiсть викликала б пiдозру в Фейсбук, i гаданий «пост» aвтоматично прибрали б. «Замовляла» такi параметри (або таргетинг): репости мають робити українo- i росiйськомовнi користувачi, вiком вiд 30 до 45 рокiв, також бажано, щоб бодай половина з них – спiвгромадяни, що перебувають за кордоном. А чому б i нi, коли в мене такий каприз за грошi, яких платити не збираюся?
Надiслала запити п’ятьом вiтчизняним i стiльком же росiйським компанiям, що спецiалiзуються на продажах «ФБ-просування». Чому ще й росiйським? В даному випадку – не стiльки конспiрологiя, як «винен» Google: на десятки виданих ним органiзацiй згаданого профiлю всього кiлька – українськi. До того ж, було цiкаво, як вiдреагують потенцiйнi закордоннi «партнери» на пропозицiю рекламувати кандидатiв до керiвного органу в країнi, з якою воює їхня власна.
Спокiйно реагують. Незалежно вiд рiвня декларованої кандидатом антипатiї до РФ. Банальна класика жанру: плати, а ми «танцюємо», кого тобi треба.
Лише в трьох запитах я «чесно» повiдомляла, що вiдео «буде» за партiйцiв вiд Порошенка, Тимошенко, Кличка чи Зеленського – вiдповiдно. В рештi обмежилася абстрактним «наш кандидат». Протягом доби на електронну пошту вiдгукнулися п’ятеро, ще одна контора – наступого дня. Вiдмовилися вiд «спiвпрацi» в jet-s.ru, обмежившись лаконiчним «Не робимо такого» на прохання двох сотень репостiв «за партiю Зеленського». В piarit.ru теж сказали, що полiтичний контент «не обслуговуємо»
Решта росiйських пiарникiв – дуже навiть «обслуговуємо», кого саме – все одно. Наприклад, doctorsmm.com був не проти забезпечити репости для мiкро-фiльму на користь Порошенка, але попередили, що «таргетинг» забезпечити не зможуть. В smmyt.ru люб’язно скинули лiнк, перейшовши на який можна купити 250 «премiум» репостiв всього за 747.50 росiйських рублiв, або ж трохи менше 12 американських доларiв. «Премiум» означає, що це будуть «офернi+живi репости «подiлитися» в Фейсбук з гарантiєю захисту вiд видалень та високою швидкiстю». Радили зробити бiльше, нiж одне замовлення – бо з кiлькох масованих вкидань в мережу кращий результат, i для замовника так дешевше. Представник smmyt.ru також гарантував повну конфiденцiйнiсть i цiкавився, чи не треба моєму «шефовi» активне просування в iнших соцмережах – «Тelegram», наприклад – бо «зараз всi оцiнюють популярнiсть за показниками в Iнтернетi, тому це напевне буде актуальним для Вашого кандидата i, можливо, гратиме значну роль (залежно вiд кiлькостi)». Якого саме кандидата, Вiктор – назвемо його так – навiть не питав.
Як виглядає вiртуальна любов по-росiйськи, розповiв чоловiк на iм’я Борис (швидше за все, це – псевдонiм), що трудиться в чатi сайту smmcraft.ru Ось наша з ним розмова:
Л.П.: – У вас можна купити ФБ-репости на полiтичний контент? Десь сотню-другу? Йдеться про кандидата з України.
Б.: – Тобто, «подiлитися»? Так, без проблем. А контент може бути яким-завгодно, також порно чи тероризм, це не має значення.
Л.П.: – Та нi, порно нам наразi не треба. Зробите знижку на бiльше замовлення?
Б.: – Так.
Л.П.: – Мене цiкавить ще таке питання – ймовiрнi наслiдки для мене як покупця ваших послуг?
Б.: – Жодних. Все це – цiлком легально, уся iнформацiя – анонiмна, ми не передаємо її третiй сторонi, а ви можете себе назвати, як хочете. Головне, щоб ваш контент не був протизаконним.
Л.П.: – Ось тут може бути клопiт з точки зору вашого законодавства. Справа в тому, що наше вiдео мiстить дуже критичний вiдгук про росiйський уряд.
Б.: – Все гаразд, у нас – свобода слова, ви можете критикувати i висловлювати свою думку.
Л.П.: – Добре, коли так. Ще таке: нам треба створити враження, що вiдео активно поширили користувачi з Канади та США. Маю на увазi українцiв, що там живуть. Можете гарантувати таке поширення з акаунтiв справжнiх людей?
Б.: – Звичайно. Усi репости будуть зробленi вiд iменi росiйськомовних користувачiв i всi вони – реальнi люди.
Л.П.: – Нi-нi, менi потрiбнi також україномовнi! Це ж вiдео i проти росiян, розумiєте… Ага, поки не забула – крiм того, що плачу вам, менi треба буде також платити користувачам, що зарепостять?
Б.: – Нi, не потрiбно. В Українi ж чимало говорять росiйською… Гаразд, будемо намагатися залучати лише україномовнi рахунки.
Л.П.: – Ну, добре, нам росiйськомовнi теж потрiбнi, але головним чином саме українцi, вiком вiд 30 до 45 рокiв.
Б.: – Добре, коли будете оформлювати замовлення, пишете «Укр.30-45».
Л.П.: – Хотiла б наголосити – нам дуже потрiбно, щоб 80% репостiв йшли вiд тих, що живуть в Канадi та США. Треба створити враження, що дiаспора теж пiдтримує нашого кандидата.
Б.: – Не впевнений на рахунок тих, що у США та Канадi. Не знаю, як з цим впорається фiльтр, бо Фейсбук не надає таких даних в API (Application Program Interface, програма, що дозволяє розробникам сайтiв висвiтлювати iнформацiю про профiль користувача – Л.П.).
Л.П.: – Все ж таки, з Америкою якось зможете допомогти? В Українi Тимошенко та людей поважають, а в США, ну, в розумiннi дiаспора, наразi менше. Нам дуже треба створити громадську думку, що вона i там популярна.
Б.: – Партiя Тимошенко – хорошi кандидати з усiх, хто зараз є, згоден. Спробуємо вам допомогти, але ще раз кажу – на жаль, Фейсбук не дає даних для того, щоб ми могли висмикнути користувача по ГЕО. Хiба-що вiн сам вкаже, що українець чи росiянин.
Л.П.: – Ну, наприклад, живе в Чiкаго або Нью-Йорку – є такi акаунти?
Б.: – В нас не настiльки досконала система – скажiмо, живе в Чiкаго, а профiль у нього американський. Українською дiаспорою й не пахне. Тобто, система буде шукати мiсто, вказане в профiлi. А нам же потрiбнi саме українцi.
Л.П.: – Гаразд, давайте зупинимося загалом на українцях. Тi, що будуть репостити наше вiдео – вони з фото, iдентифiкацiями, iсторiями?
Б.: – Звичайно!
Л.П.: – I всi – реальнi люди?
Б.: – Так, так.
Л.П.: – Все ж таки, нам би дуже треба показати, що громадяни, якi виїхали за кордон, хотять саме БЮТ. Може, пiдкажете когось з ваших колег, хто мiг би зробити таке профiлювання?
Б.: – На жаль, не можу. Якби хтось з наших конкурентiв… Але не впевнений. Знаєте, сервiсiв багато, але за фактом усе це – боти.
Л.П.: – Добре, можливо, трохи перепрофiлюємо замовлення, зв’яжемося з вами пiзнiше.
Б.: – Звертайтесь! Буду радий допомогти, чим зможу.
«Ударного» вам рейтингу!
Українськi колеги росiйських Фейсбук-пiарникiв – перебiрливiшi, вiртуальну любов за грошi «дарують» не всiм. Органiзацiя web.a-sky.ua погодилася розкручувати мiй полiтичний контент, попри те, що така послуга на її сайтi невказана. Вiкторiя, працiвниця чату, також вiдразу зауважила, що заявку приймуть на будь-якого полiтика, «крiм Ляшка». Дiзнавшись, що «буду» агiтувати за «Удар», сказала, що «це чудово» i назвала цiни: один репост «мого» вiдео коштуватиме 7,5 грн., лайк – 8, коментар – 25. Тут же подiлилася телефоном фахiвця, що виконуватиме замовлення, а також номерами розрахункових рахункiв у банку. Платити треба було наперед, але «можна поетапно».
Про бодай позiрну «чеснiсть» полiтичної реклами в соцмережах говорити не доводиться. Про ефективнiсть – також, зважаючи на безжальну мову цифр. Таких: на виборах голосують приблизно 30 мiльйонв українських громадян. В Фейсбук зарестрованi 13 мiльйонiв українцiв – зовсiм не всi з яких доходять до виборчих дiльниць. Тим бiльше, не голосують так, як їх агiтували в соцмережi.
Людмила Пустельник
Фото: еспресо.tv
