(Не) Повернути українців з ЄС

Що може зробити держава, аби змусити своїх громадян, втікачів від війни, поїхати додому, а відтак на фронт. Чого не може наразі, та до чого приготуватися - інтерв'ю з ChatGPT.

Global Village Home: - Коли українська влада звертається до єврочиновників, щоби "посприяли поверненню українців", то напевне, керується якимось європейським законом?

ChatGPT: - Ні, нема загального закону ЄС, який автоматично дозволяє висилати назад в Україну саме українських чоловіків, що приїхали після 24.02.2022, лише через їхню стать або вік. Насправді є чинний механізм ЄС тимчасового захисту, і він ніколи не був нормою про повернення чоловіків до України.

Global Village Home: - А що заважає запровадити в ЄС норму: всі чоловіки, які раніше отримали тимчасовий захист, після такої-то дати зобов'язані повернутися?

ChatGPT: - Такі зміни можливі лише через політичне рішення ЄС: Єврокомісія має запропонувати зміну або продовження схеми, а держави-члени - погодити її. Tільки відтак має відбутися імплементація на національному рівні.

Global Village Home: - Про які часові рамки можна говорити?

ChatGPT: - В липні ц.р. очікується ключове рішення щодо майбутнього режиму тимчасового захисту після березня 2027р. Якщо консенсусу не буде - тоді, орієнтовно у вересні 2026 року.

Якщо буде прийнятий найжорсткіший із зараз обговорюваних варіантів, то чоловік призовного віку, який прибуде до ЄС після набуття чинності нових правил, може опинитися в ситуації, коли: він не матиме права на автоматичний тимчасовий захист; йому доведеться шукати інші підстави для перебування (робота, навчання, національна віза, притулок тощо); у разі відсутності законних підстав для перебування його міграційний статус стане значно вразливішим.

У деяких обговорюваних варіантах також згадувалося можливе виключення осіб, які залишили Україну з порушенням українських правил виїзду. Поки що лише одна з пропозицій, а не затверджене правило.

Перелічене все одно не тотожне масовій депортації тих, хто вже перебуває під захистом. Важливе уточнення: навіть, якщо ЄС або окремі країни змінюватимуть правила в майбутньому, треба дивитися по кожній конкретній країні, статусу людини і підставі перебування. У когось це тимчасовий захист, у когось - інший тип дозволу на проживання, навчання, роботу, притулок тощо.

Global Village Home: - Чимало чоловіків потрапили на територію ЄС нелегально - в обхід прикордонників і рятуючись від ТЦК. Чи повинні країни ЄС видати їх Україні?

ChatGPT: - Ні, країни ЄС не зобов'язані видавати Україні чоловіка лише тому, що він є її громадянином призовного віку або незаконно перетнув кордон. Та конкретний результат залежить від обставин. Основні варіанти:

Якщо людина незаконно перетнула український кордон, але законно перебуває в країні ЄС, то більшість держав ЄС не видають людей лише для проходження військової служби. Ухилення від мобілізації саме по собі зазвичай не є підставою для екстрадиції.

Але, якщо Україна оголосила людину в розшук за окремий кримінальний злочин, тоді теоретично може бути запит на екстрадицію. Важливо, що при цьому суд країни ЄС перевіряє, чи відповідає запит вимогам національного та міжнародного права, чи подавав чоловік заяву про міжнародний захист (притулок) тощо.

Саме тільки небажання служити в армії не завжди дає право на притулок, але можуть враховуватися інші обставини: ризик переслідування, порушення прав людини тощо.

Якщо людина нелегально перебуває в ЄС, її можуть депортувати. Проте, депортація здійснюється за міграційними правилами держави ЄС, а не автоматично на вимогу України щодо мобілізації.

Важливо також розрізняти депортацію та екстрадицію. Депортація — повернення через порушення міграційних правил. Екстрадиція — видача для кримінального переслідування або виконання вироку.

Global Village Home: - Все це чудово, але топ-посадовці ЄС чи не щодня виступають із заявами: пора українським чоловікам повертатися додому і захищати Батьківщину. Чого сподіватися?

ChatGPT: - З юридичної точки зору важливо відрізняти політичні заяви від чинного права. Де може виникнути ризик, це зміна національного законодавства. Тому завжди важливо оцінювати власну ситуацію:

Чи є у вас чинний статус у країні ЄС (тимчасовий захист, дозвіл на проживання, віза тощо)?

Чи є щодо вас якісь кримінальні провадження або міжнародний розшук?

Чи були офіційні рішення міграційних органів саме щодо вас?

З юридичної точки зору ризики для таких осіб можуть виникати з кількох напрямків: якщо держава скасує або змінить спеціальні програми тимчасового захисту для українців; якщо людина не має законних підстав для перебування після завершення терміну дозволу на проживання; якщо будуть укладені нові міжнародні угоди або змінене законодавство.

Водночас примусове повернення людини виключно для того, щоб вона була мобілізована, є значно складнішим юридичним питанням. Кожна така справа оцінюється індивідуально, а не за принципом колективного повернення певної категорії осіб.

Global Village Home: - Припустимо, Україна оголошує в міжнародний розшук чоловіків, які виїхали в ЄС після 22.02.22 - якими тоді можуть бути дії правоохоронних органів ЄС?

ChatGPT: - Теоретично держава може оголосити людину в міжнародний розшук, але це не означає автоматичного затримання чи видачі в будь-якій країні ЄС.

Якщо говорити про гіпотетичну ситуацію, коли Україна оголосила б у розшук чоловіків, які виїхали після 24.02.2022, то подальші дії залежали б від підстав розшуку.

Якщо підстава — лише ухилення від мобілізації або порушення правил виїзду, правоохоронні органи країни ЄС не зобов'язані автоматично виконувати запит про екстрадицію. У багатьох країнах ЄС військові правопорушення або ухилення від військової служби мають особливий правовий статус і не завжди тягнуть за собою екстрадицію.

Але можливі сценарії: поліція може ідентифікувати особу під час перевірки документів; виникнуть додаткові перевірки під час перетину кордонів; у деяких випадках - тимчасове затримання до з'ясування обставин. Але навіть тоді остаточне рішення про видачу зазвичай приймається не поліцією, а компетентними органами або судами держави перебування.

Якби Україна спробувала масово оголосити в міжнародний розшук сотні тисяч або мільйони чоловіків, це створило б значні юридичні та практичні питання. Міжнародні механізми розшуку історично призначені для конкретних осіб за конкретні правопорушення, а не для загального контролю мобілізаційного ресурсу.

Global Village Home: - Для прикладу - як у Польщі та Німеччині традиційно ставляться до екстрадиції за ухилення від служби?

ChatGPT: - У 2025 році Федеральний суд Німеччини розглядав справу українця, який заперечував свою екстрадицію, посилаючись на те, що після повернення його можуть мобілізувати. Суд дозволив екстрадицію, але не тому, що підтримав мобілізацію, а тому що особу розшукували за окремим кримінальним обвинуваченням щодо насильства стосовно поліцейського. Сам по собі ризик призову суд не визнав достатньою підставою для блокування екстрадиції.

Німецький підхід сьогодні виглядає приблизно так: "Ми не будемо автоматично висилати людину тільки через мобілізацію". Але й аргумент "мене можуть призвати" сам по собі не гарантує захист від повернення чи екстрадиції.

Натомість Польща історично має сильну традицію військового обов'язку і загалом більш прихильно ставиться до співробітництва з Україною у сфері безпеки. У 2024 році міністр оборони Польщі публічно заявляв про готовність допомогти Україні щодо чоловіків мобілізаційного віку. Але конкретного механізму не назвав. Після цих заяв у Польщі навіть почали поширюватися фальшиві повістки про нібито примусову відправку українців до України. Польське Управління у справах іноземців офіційно спростовувало такі повідомлення та наголошувало, що не здійснює мобілізацію громадян України.

Проте Польща: повертає окремих осіб, які порушили міграційне законодавство; співпрацює з Україною щодо осіб, які незаконно перетнули кордон; політично часто займає більш жорстку позицію, ніж Німеччина.

Global Village Home - Чому не досить просто сказати німецькому чи польському суду: "Я не хочу служити"? Про те, як порушують права людини працівники ТЦК, відомо далеко за межами України.

ChatGPT: - Бо в європейському праві загалом не існує абсолютного права громадянина іншої держави залишатися в ЄС лише тому, що він не хоче проходити військову службу вдома. Історично багато європейських держав самі мали або мають військовий обов'язок. Тому сам факт призову не розглядається автоматично як порушення прав людини.

Інша справа, якщо людина доводить, що: їй загрожують катування; нелюдське поводження; незаконне переслідування;покарання з причин політичних переконань, релігії тощо. Тоді можуть діяти інші механізми захисту.

Крім того, суди в Німеччині та Польщі поки що не виробили принципу на кшталт: "Кожен українець мобілізаційного віку має право залишитися в ЄС, бо його можуть призвати." Але так само не виробили й принципу: "Кожного українця мобілізаційного віку треба повернути Україні."

У деяких обговорюваних варіантах також згадувалося можливе виключення осіб, які залишили Україну з порушенням українських правил виїзду. Але це поки що лише одна з пропозицій, а не затверджене правило.

Global Village Home: - Добре, а чого наразі не збираються застосовувати щодо українців у ЄС?

ChatGPT: - Не пропонується автоматично позбавити статусу понад 4,33 млн українців, які вже перебувають під захистом; не пропонується масова депортація чоловіків, які вже отримали тимчасовий захист.

З них 26,6% становили дорослі чоловіки, тобто приблизно 1,15 млн чоловіків.

Global Village Home: - Деталізуйте статистику - в яких країнах якого віку українців більше й т.д.

ChatGPT: - За даними Eurostat на березень 2026 року:

Країна Всього українців під захистом Орієнтовно дорослих чоловіків*

Німеччина ~1,26 млн ~330 тис.

Польща ~966 тис. ~250 тис.

Чехія ~397 тис. ~103 тис.

На Німеччину, Польщу та Чехію припадає приблизно 60% усіх українців під тимчасовим захистом у ЄС. Демографічні дослідження української міграції після 2022 року зазвичай показують, що серед дорослих чоловіків найбільше представлені чоловіки 35–54 років, а далі йдуть групи 25–34 роки та 55+.Чоловіків 18–24 років відносно менше, хоча після пом'якшення правил виїзду для окремих категорій молоді у 2025 році їхня частка дещо зросла.

Важливе спостереження: якщо взяти приблизно 1,15 млн дорослих чоловіків під тимчасовим захистом у ЄС, то навіть, якщо припустити, що половина з них перебуває у віці 25–54 роки, йдеться про кількасот тисяч осіб. Це потенційно значний мобілізаційний ресурс. А також одна з причин, чому питання українських чоловіків у ЄС останнім часом активно обговорюється як у Брюсселі, так і в урядах Німеччини та Польщі.

Людмила Пустельник, Global Village Home

Фото: https://chatgpt.com/, Instagram mirgorodlive