"Провина" багатодітних

Напевно, вдруге за всю історію повномасштабної війни суспільство настільки дружно об’єдналося в ненависті до одного спільного ворога.

Першого разу цим ворогом були москалі. Тепер ним стали багатодітні батьки.

Сьогодні нас хейтять практично всі. І найабсурдніше, що в цій хвилі ненависті об’єдналися два табори, які ще вчора ненавиділи один одного.

Перший — патріоти, волонтери, військові та їхні родини.

Другий — ухилянти, ненависники ТЦК і всі ті, хто роками шукає будь-яку можливість не потрапити до війська.

Перший табір раптом забув, що величезна частина суспільства уникає мобілізації завдяки корупції або абсурдній політиці держави, яка роздала бронювання направо й наліво — часто людям і підприємствам, які не мають жодного стосунку до критичної інфраструктури. Саме через це, зокрема, у ЗСУ сьогодні катастрофічно не вистачає людей.

Другий табір, схоже, сподівається, що якщо мобілізувати багатодітних батьків, то їх самих не чіпатимуть. Що вони й далі зможуть пропетляти зі своїми фіктивними інвалідностями, навчанням у вишах у 30–40 років або абсурдними бронюваннями на роботах, без яких держава точно не зупиниться.

Що ж, хочу привітати наше суспільство. Цапа-відбувайла знайдено. Тепер усі проблеми мобілізації можна списати на багатодітних батьків. Не на корупцію. Не на провалену державну політику. Не на сотні тисяч сумнівних бронювань. Не на відсутність чесних і зрозумілих правил для всіх.

А на людей, які виховують трьох, чотирьох чи п’ятьох дітей.

І знаєте, що найстрашніше?

Я вперше в житті почав серйозно думати про те, що не бачу свого майбутнього — і майбутнього своїх дітей — у суспільстві, яке так легко знаходить нову групу людей для ненависті. У суспільстві, де замість того, щоб вимагати справедливих правил для всіх, люди радіють, коли права забирають у когось іншого.

Не розуміючи, що завтра наступного цапа-відбувайла можуть зробити вже з них.

Facebook

Юрій Нодь (Юрий Нодь), м. Львів

Фото: https://www.shutterstock.com/