Ігрища невмирущих чахликів
top of page
  • Writer's pictureLyudmyla Pustelnyk

Ігрища невмирущих чахликів



Що ховається за українською риторикою “демократичних” кандидатів на виборах в США-2024, і як вона пов’язана з темою перемовин з рф. Бо трохи занадто “раптових” збігів для всього одного тижня, що минає: песимістичні настрої в західних ЗМІ щодо контрнаступу України, антиЗе-кампанія у вітчизняному сегменті соцмереж і телефонний діалог нашого очільника з китайським, Сі. Усе це на фоні інших процесів, в’ялоплинних і якось по-старечому без інтриги – постачання нам американської зброї і старту президентських перегонів у США.


“Батько наш Байдена”


46й очільник США, 80 років, який днями оголосив про наміри стати 47им, серед іншого, може записати в свій “актив” ще й трагедію Бахмута. Бо до неї безпосередньо причетний.


Пише американський ресурс DefenceOne (https://www.defenseone.com/policy/2023/04/pressure-builds-us-keeps-mum-ukraines-cluster-munitions-request/385588/): сім місяців тому – згадайте, коли почалася оборона Бахмута – Київ звернувся до Вашингтона з проханням надати протипіхотні касетні міни, DPCIM. Або ж ключовий засіб в умовах бою в міській зоні, він міг стати вирішальним у протистоянні вагнерівцям, які йшли “хвилями”. Замість мін протистояли тіла українських вояків, бо Вашигтон на прохання не відповів узагалі. Попри те, що Пентагон має значні запаси цієї зброї на складах, і вони ж могли компенсувати нестачу дефіцитної на фронті 155міліметрової артилерії.


“Хвилі” росіян зупиняли українські захисники – тисячами cвоїх розстріляних під Бахмутом життів.


Пропозицію про передачу касетних мін Україні підтримало американське міністерство оборони. В березні ц.р. до Байдена письмово переконували четверо високопоставлених республіканців: касетні міни допоможуть українцям досягти тактичної переваги над росіянами. А також заощаджувати снаряди, знищити російську артилерію, врешті, зупинити просування ворожої піхоти.


Це також підтверджує Скотт Бостон, старший аналітик з оборонних питань в RAND Corporation.


Неофіційна відповідь Байдена через одного з помічників у Конгресі: “Президент не має апетиту рухатися цим шляхом”. Щодо формальної, то в листі з адміністрації Байдена прозвучали знайомі українцям мантри про побоювання ескалації, а також небажаної реакції європейських партнерів. Зокрема, Парижа та Берліна. Вони вважають: якщо Вашингтон обмежить застосування своєї зброї проти москви, то вона піде на такі ж поступки. Хоч добре відомо: росія застосовує заборонені касетні міни не лише проти військових, але насамперед проти цивільних – як це було в Харкові та Донецьку.



"З Україною в серці". А також у печінках


Та все одно, давно відомо: ніщо так не тішить українські вуха як ура-патріотичний пафос про вірність заокеанського “партнера” ідеям нашої свободи й державного суверенітету. Тож Дж.Байден не втомлюється це повторювати, поки про реальне ставлення “демократів” розповідає з трибуни ще один їхній кандидат на виборах, юрист з гучним прізвищем, Роберт Кеннеді, 69тирічний небіж застреленого популярного президента.


Що не можна Юпітерові, те належить озвучити завідомо непрохідному, його рейтингу не шкода, бо й так нема. Без жодних політесів Кеннеді заявив, що військову допомогу українцям треба припинити, це надто дорого для американських платників податків. Натомість варто більше зважати на загрози з Китаю. В перекладі: українська проблема для Вашингтона втратила пріоритетність. Та й взагалі – закінчити б з нею хоч якось і швидше взятися за Пекін (через Тайвань), у Білого дому давно свербить з’ясувати стосунки. Бажано, ще до виборів у 2024му – цей тренд завсідники Капітолія не дуже й приховують.



Тож Робертове “поперед батька (Джозефа) в пекло” на тему України – така собі пробна куля. Як сприйме американська публіка ідею заморожування допомоги Києву? Заодно й підготувати громадську думку по обидва береги океану про перемовини з рф і спробувати переманити на свій бік частину електорату республіканців-ізоляціоністів. Тих, які ще з минулого року категорично висловлюються “Україні більше ні цента”.


До слова: ще не забулася епопея з передачею нам аж всього кількох ЗРК Патріот. Одним з аргументів, чому США зволікали, було “самим не досить, на складах нема”. Та ба, знайшлися аж 100 “Патріотів” минулого року в грудні – але на продаж. Конкретно Тайваню, за 882 млн. доларів (https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-12-05/us-upgrades-taiwan-weapons-package-with-newer-patriot-missiles?fbclid=IwAR2tv9-Q6S7L-TNXm9rz9stjz2r1v0IwaE1TqapPqXGMbTyHFHDCbhi2kLk).


А сьогодні замість реальної артилерії Україні – арт-обстріл у підконтрольних світових ЗМІ, від британської The Guardian до американської Politico з вкотре переспіваними песимістичними прогнозами щодо шансів деокупації наших земель. Так само з щоденним крапанням на мізки командуванню ЗСУ “контрнаступ ось-ось почнеться”, забуваючи, що останній, як і щастя, любить тишу. Чхати вони хотіли, що Україні наразі дуже бракує засобів.


Нарешті, з медійною кампанією проти В.Зеленського всередині країни, вона “раптово” збіглася в часі з поразковими істериками в пресі західній. Тільки сліпий не зауважив масованих вкидів у соцмережах сьогодні-вчора “якби при владі був би Порошенко, путін не напав би!”.


Або ж завуальованих, зате з далеким прицілом, привітів нашому чинному від його американського колеги: погоджуйся на перемовини, заморожуй “конфлікт“ (лапки мої – ред.).


І ніби випадково, майже одночасно, стається довгоочікуваний телефонний діалог Зеленського і Сі, відомого “миротворця” і приятеля путіна. Деталей, про що говорили цілу годину, звісно, не повідомляють, але вже оголосили, що "Китай скерує спеціального представника китайського уряду у справах Євразії, який відвідає Україну та інші країни для проведення поглибленої комунікації з усіма сторонами щодо політичного врегулювання кризи”. Нічого, що цей представник, Лі Хуей, раніше очолював китайську дипломатичну місію в рф?


Тепер ще дочекатися, аби Лі приїхав перед контрнаступом, а відтак уже в ЗМІ українських з “холдингу” Сороса зможемо прочитати, що ідея перемовин з рф – не така вже й, виявляється, погана.


Ось тільки згодувати її українцям буде вкрай важко – в них на це ще менше “апетиту”, ніж у Байдена на постачання нам протипіхотних мін.



Людмила Пустельник, Global Village Home




0 comments
bottom of page