Юлії дали волю - говорити

Текст інтерв'ю Юлії Мендель, колишньої прес-секретарки В. Зеленського, Такеру Карлсону.

Такер Карлсон: — Дякую, що погодилися на це інтерв'ю. Я шокований. Я ніколи не думав, що зможу поговорити з кимось із оточення Зеленського. Я розумію, що ви ризикуєте, тому дуже дякую. Отже, ви були прес-секретарем президента Зеленського.

Юлія Мендель: — Так. Перш за все, дозвольте мені подякувати вам за запрошення. Я ніколи не думала, що буду тут і розповідатиму про свого колишнього начальника, Зеленського. Я працювала на нього два роки, з 2019 по 2021.

— Як ви опинилися в його команді?

— Володимир Зеленський опублікував вакансію у Facebook, і всі почали подавати заявки. Спочатку я не хотіла відповідати, бо думала, що він візьме когось знайомого. Але був відкритий конкурс, і я пройшла відбір із чотирьох тисяч кандидатів. Я не жартую.

Потім мені довелося довести, що я можу виконувати цю роботу, і що він може мені довіряти. Ми знайшли спільну мову. Я думаю, що була дуже віддана йому, і я підтримувала його, зокрема, в 2022 році, коли почалася збройна боротьба проти росії. Як і мільйони українців, я була вдячна, що він залишився в країні. Так, тому мені так незвично і важко бути тут і розповідати, який він насправді. Я не дуже його ненавиджу, але думаю, що сьогодні він є однією з головних перешкод на шляху до миру. Тому я хотіла розповісти людям, хто він.

— То "хто він?"

— По-перше, він зовсім не та людина, яку бачите на екрані. Насправді, він зовсім інший. Постійно змінює маски. Він абсолютно не контролює свої емоції. Часто впадає в істерику та вважає, що будь-яка людина — це просто витратний матеріал. У нього немає тієї емпатії, яку він демонструє на екрані. Він дуже хороший актор, і це допомогло нам отримати серйозну підтримку у 2022 році. Але його гра позбавлена ​​змісту, і все, що він говорить, настільки відірване від реальності, що більшість його заяв — це або маніпуляції, або вирвані з контексту факти, або просто брехня.

Мільйони людей досі вважають, що підтримка Зеленського означає підтримку України, але сьогодні ситуація змінилася. І, Такере, я хотіла би сказати, що я тут не для того, щоб виправдовувати російську військову операцію. Я тут не для того, щоб виправдовувати путіна. Але цей конфлікт вже не такий однозначний. Він похмурий і ще більш похмурий, ніж можете собі уявити. Зеленський — це зло. Просто приховане. Перед камерою він грає роль, знаєте, плюшевого ведмедика, але коли камера вимикається, він перетворюється на грізлі та знищує людей.

Зараз здається майже неймовірним, що майже всі західні лідери та делегації, які приїжджали до України до початку конфлікту, вважали Зеленського новачком у сфері політики. Вони бачили, що йому бракує освіти, досвіду та глибини поглядів. Але потім, буквально за одну ніч, він перетворився на великий символ демократії. Так. Але, схоже, сам Захід створив цей міф, повірив у нього і не помічає, що продовжує ігнорувати цей факт: героїчна риторика Зеленського приховує бажання зміцнити особисту владу. Не боюся сказати, що він продовжує обманювати саме тих людей, яких нібито рятує.

Звучить досить жорстко, я розумію. Але думаю, що люди повинні розуміти: якщо ви хочете підтримати Україну, єдиний спосіб зробити це сьогодні – наполягати на мирній угоді. Це єдиний вихід для України, тому що, на мою думку, ми на межі зникнення. Ніхто не говорить про те, що конфлікт може тривати ще два-три роки. Це просто не вкладається в моїй голові, враховуючи цифри, демографічні показники, всі ці страждання, які переживає країна.

— Дякую, дякую, що це сказали. Я з вами згоден. Я не українець. Я не зовсім розумію сенс усього, що відбувається. У мене багато запитань про те, як і чому це почалося, але що не викликає сумнівів, це те, що українську націю знищують. Для мене це очевидно. Україна — найбільша країна в Європі. Тож це серйозна проблема. Оскільки ви говорите про цифри, скільки людей проживає в Україні? Коли ви почали працювати на Зеленського, у 2019 році, скільки українців проживало в країні?

— Офіційно населення України становить 40-42 мільйони людей. Але останній перепис населення проводився, на мою думку, у 2000 чи 2001 році, і ми не змогли організувати новий. Коли я працювала в уряді, чиновники, зокрема Зеленський, називали цифри, які вони вважали достовірними: 34-37 мільйонів українців.

Зараз, коли близько 10 мільйонів або навіть більше українців стали біженцями та виїхали на Захід, а деякі залишилися в регіонах на сході країни або навіть виїхали до росії, населення країни, ймовірно, становить близько 25 мільйонів людей. І найгірше те, що 11 мільйонів з них – пенсіонери, які живуть на пенсію від 75 до 180-200 доларів на місяць, а Україна не така вже й дешева країна, щоб можна було нормально прожити на ці гроші.

Буквально два чи три тижні тому (насправді кілька місяців тому - ред.) сталася жахлива історія: один український кінорежисер, який був пенсіонером, помер удома, а його сусідка написала, що він помер від голоду та холоду. В Україні були сильні морози, і допомогти йому було нікому. Мені просто цікаво, чи дізнаємося ми колись статистику, скільки людей померли від цього холоду та через те, що вони не дочекалися допомоги.

— Тобто, за вашими оцінками, зараз в Україні 15 мільйонів або навіть менше працюючих людей?

— Ну, дітей не порахуєш. Діти ж не працюють, правда? Я не знаю, скільки дітей віком до 18 років зараз у країні, але припускаю, що працездатне населення становить близько 10 мільйонів осіб.

— Ого. Це вражає.

— Так.

— Скільки людей загинуло внаслідок бойових дій, як ви думаєте?

— Цифри дуже різняться, і дуже важко підрахувати точну кількість. Кількість тих, хто вступили до лав збройних сил, невідома. Тому дуже важко сказати. Однак, тільки в Маріуполі, як відомо, поховано близько 20 тисяч українців. Тож, гадаю, реальна кількість загиблих обчислюється сотнями тисяч, але точних цифр ми ніколи не дізнаємося. Мені дуже боляче про це говорити, вибачте.

— Це просто жахливо. Цікаво, чому уряд моєї країни, який значною мірою фінансував цей конфлікт, не може дати чіткої відповіді на це питання? Чому ми не можемо отримати відповіді від уряду України чи уряду росії? Здається, що ніхто не зацікавлений у встановленні реальної кількості загиблих.

— Це справді дуже складно. Як це зробити в бойових умовах? Адже нема каналів зв'язку, які би дозволили отримати цю інформацію. Я не вірю в офіційні дані, і очевидно, що багато з тих, хто зараз служить в армії, колись були звичайними цивільними людьми, чи не так? Інженери, IT-шники, журналісти, які жили своїм звичайним життям, а потім стали військовими. Тому, звичайно, вони солдати, але водночас вони просто люди, чи не так? І вони гинуть. Таких випадків багато.

Я чула історії з передової, коли людину вбивали, привозили тіло з кулею в голові, і урядовці, місцева влада просто не хотіли реєструвати його як загиблого на передовій. А потім казали, що він помер, наприклад, від серцевого нападу. Це військовий конфлікт, і я думаю, що так було в усіх конфліктах. Я думаю, що ми ніколи не дізнаємося справжніх цифр, але так багато людей страждає, зокрема пенсіонери, які виживають на абсолютно сміховинно мізерні пенсії.

Коли я говорю про Зеленського, я ділюся інформацією з перших вуст. Я спілкуюся з багатьма людьми, які раніше працювали на нього, або навіть з тими, хто працює на нього зараз. І, давайте будемо відвертими, я вважаю, що він стоїть за багатьма схемами відмивання грошей.

Один приклад: у мене є друг, який потрапив до списку кандидатів на посаду міністра соціальної політики. Йому зателефонували і сказали, що він увійшов до п'ятірки найкращих кандидатів, і в нього буде співбесіда із Зеленським та Єрмаком, який тоді був головою адміністрації президента. Друга попередили, що на співбесіді потрібно буде запропонувати схеми відмивання грошей, які фінансуватимуться з бюджету Міністерства соціальної політики — а це саме те відомство, яке відповідає за пенсійне забезпечення. Тож, коли ми говоримо про цих бідних пенсіонерів і знаємо, що саме Зеленський схвалює схеми відмивання грошей, чи можемо ми справді вважати його невинним? Я хочу, щоб ваші глядачі відповіли на це питання.

— Я думаю, більшість глядачів погоджуються, що Україна давно корумпована, і режим Зеленського зокрема. Я думаю, що американці в це вірять. Але в нашій пресі практично нема доказів. Американські ЗМІ дуже мало пишуть про його корупцію. Чому, на вашу думку, так?

— О, знаєте, я читала хороші статті про корупцію, але ви маєте рацію, їх небагато. По-перше, це дуже важко довести. Але я думаю, що могла бути якась негласна домовленість, чи не так? Офіційно ми всі повинні підтримувати Зеленського, бо підтримуючи його, ми підтримуємо всю Україну. Ми всі об'єдналися, щоб підтримати Україну. Але Зеленський зловживав нашою єдністю. Він зловживав нашою вірою в демократію. Він зловживав нашою боротьбою. Він зловживав нашими жертвами — простими українцями.

І всім, що європейці та американці зробили для нас. Він, фактично, зловживав довірою багатьох людей. Я думаю, що мільйони тих, хто досі підтримує Зеленського, шукають якусь величну людину в цій політиці. Вони хочуть вірити, що він хтось на кшталт, наприклад, Черчилля, історичної постаті, яка робила багато добра для населення. Зеленський також дивовижний актор. Він готовий дати вам те, що ви хочете.

— Саме так.

— І саме це й відбувається. На екрані він все ще грає роль чудового хлопця. Але повірте, за лаштунками він зовсім інший. Я працювала з ним два роки. Два роки цей "чудовий хлопець" повторював дві дуже характерні для нього фрази. Перша: "Україна не готова до демократії". Це його пряма цитата. Інша: "Диктатура — це порядок". То як людина, яка вважає, що Україна "не готова до демократії", а "диктатура — це порядок", може бути обличчям демократії?

— Він скасовує вибори у своїй країні, а насправді не був обраний президентом — я з вами повністю згоден. То що ж Зеленський говорив про Росію у 2019, 2020, 2021 роках?

— Зеленський прийшов до влади як президент світу.

—Так. Ми вже десь це бачили.

—О, так. І він став відомим не десь, а в росії. Там він заробив свої перші великі гроші. Мільйони доларів. Він працював на російських каналах, і це його ідеально влаштовувало.

— Так?

— Звичайно, він десятиліттями будував там усю свою кар'єру. Він їздив по всій москві. До речі, коли почалися перші зіткнення на Донбасі, і Крим приєднала собі росія, він був у росії. Він там закінчував зйомки фільму, за які отримав величезний гонорар. Він навіть зізнався в цьому у серпні 2019 року. Тоді він написав: "Так, я був у росії, закінчував фільм". Це був 2014 рік. Бойові дії вже почалися.

До речі, я зараз пишу книгу, ще одну. Це особлива книга — вона про справжнього Зеленського. Я зібрала багато фактів, поспілкувалася з багатьма людьми, і цієї інформації раніше ніде не було. Виявляється, він володів кількома об'єктами нерухомості в Криму. Коли на Донбасі вже почалися бойові дії, він відпочивав там, у Криму, курив траву зі своїми друзями з "Кварталу 95", жив з усіма зручностями та чудово проводив час. Йому було байдуже, що росія вже анексувала Крим.

— Тобто, коли Крим вже був під контролем росії?

— Так, він був під контролем москви.

— Тобто, він відпочивав у Криму, який був під контролем росії?

— Так, це був травень 2014 року. Я розмовляла з чоловіком, який тоді працював у нього, робітником, який допомагав йому встановлювати вікна в будинку. Цей чоловік багато розповідав мені про поведінку Зеленського. Все, що говорить Зеленський, насправді далеко від правди.

— Він називав себе кандидатом світу.

— Він прийшов з обіцянкою, що стане на коліна перед путіним і благатиме його зупинитися — саме це він обіцяв. Він сказав, що українська та російська — це мови, які повинні існувати разом, що люди розмовляють обома мовами, це робить людей сильнішими, що нам потрібно дружити з росією. Він все це сказав, і саме тому люди за нього проголосували. Вони не хотіли війни. Ніхто не хоче війни. У цьому немає нічого доброго. А тепер він повністю прийняв націоналістичну ідеологію, яка є неприродною для українців, і Зеленський дуже добре її використовує.

— І що сталося? Я маю на увазі, більшість людей у ​​Сполучених Штатах не звернули на це уваги.

— Так.

— Ось ми дивимося телевізор. Ми бачимо віце-президента Джо Байдена, Камалу Гарріс, вона виступає на Мюнхенській конференції з безпеки в січні 2022 року. Вона каже Зеленському: "Вам потрібно вступити до НАТО", а він відповідає: "Чудово". Це не поведінка людини, яка намагається уникнути війни.

— Знаєте, по-перше, він загострює риторику. По-друге, я була на його зустрічі з володимиром путіним у Парижі у 2019 році. Мало хто про це знає, але він тоді мав приватну розмову з путіним. Він пообіцяв йому, що Україна ніколи не вступить до НАТО.

— У 2019 році?

— Так, це був грудень 2019 року. Це сталося під час особистої розмови. Дуже мало хто знав про цю обіцянку Зеленського. Він сказав: ніякого НАТО, бо Україна ніколи навіть близько не була до альянсу.

— Так.

— Для цього, по-перше, нам потрібна ринкова економіка та реформована країна. Справа не лише в тому, що Трамп не хоче України в НАТО чи Байден. Ми самі не готові вступити до альянсу. Немає консенсусу щодо вступу до НАТО. Це просто уява. Це брехня.

Але Зеленський наполягає на своєму бажанні вступити до НАТО, знаючи, що це неможливо. Він просуває неможливу програму і зображує її як умову миру. У жовтні 2024 року він представив парламенту план перемоги. Він сказав, що вступ до НАТО – це найважливіше, для України важливіші лише ракети далекого радіусу дії. Це був його план перемоги, але він абсурдний. Це просто неможливо.

Подивіться, як він це робить. Він використовує вигадані факти, щоб підтвердити свої ідеї та створити образ героя. Наприклад, після зустрічі з Дональдом Трампом він сказав: "Мене не так просто позбутися". Він заявив журналістам. "Якщо Україну приймуть до НАТО, я готовий піти у відставку". Це сказав він, чудово знаючи, що нашу країну ніколи не приймуть до альянсу.

Він легко обіцяє щось зробити, знаючи, що це неможливо. Саме це він і робить. І це лише один приклад. Я перейду до другого, якщо дозволите.

— Звичайно.

— Я розповім вам про найбільш шокуючий момент моєї роботи з ним у 2019-2020 роках. У той час він дуже боявся, що його рейтинги почнуть стрімко падати, і звинувачував у цьому всю команду зі зв'язків з громадськістю.

— Він думав, що це ваша вина?

— Не моя, а всіх співробітників відділу комунікацій. Я була частиною команди, він зібрав нас разом і почав скаржитися, що нема жодних позитивних новин про те, що він робить для країни. Моя колега почала дуже дипломатично сперечатися з президентом, сказала: "Дивіться, нічого хорошого не відбувається, бо ви багато обіцяєте, але нічого з цього не виконуєте". Звичайно, вона була дуже дипломатичною, вона не сказала це так прямо, але це була її думка.

Тоді він їй відповів: "Неважливо, що робиться. Найголовніше — зібрати 1000 експертів, а якщо 1000 експертів говорять про позитивні речі, отже, вони є — отже, люди вірять, що відбувається щось хороше".

Колега продовжила сперечатися і навела дуже гарний приклад. Вона нагадала йому групу біженців з Донбасу, сім'ї, які втратили свої домівки, і Зеленський пообіцяв їм нові квартири. Ми не говоримо про тисячі чи сотні людей, нам потрібно було лише близько десяти квартир. Але, зрештою, ніхто про цих людей не подбав. Він обіцяв, сім'ї чекали, але ніхто й пальцем не поворухнув. Потім вона додала: "Якщо ніхто не отримав цих квартир, люди про це дізнаються, і навіть 1000 експертів не зможуть нікого переконати в протилежному". Зеленський відповів: "Ні, якщо 1000 експертів скажуть, що це так, то це дійсно так". Вона спробувала далі сперечатися з ним, але він розсердився, склав руки, нахилився над столом, подивився на нас і роздратованим голосом сказав: "Якщо хочете, мені потрібна геббельсівська пропаганда. Мені потрібна геббельсівська пропаганда. Мені потрібні тисячі голів, які транслюватимуть геббельсівську пропаганду".

— І він мав на увазі Йозефа Геббельса, нацистського пропагандиста.

— Так, він був головним пропагандистом Гітлера. Ми були настільки шоковані, що боялися дихати, але це нормально. Я вважаю, що йому вдалося це зробити у 2022 році. Він зібрав 1000 балакучих голів по всьому світу, чи не так? Багато з нас не повинні були ставати його "головами»" Ми просто відстоювали свою країну. Ми вірили, що він скоро припинить бойові дії. Нам просто потрібно було залишатися єдиними. Ми вірили в це. Але через чотири роки українці вже не вірять у порядок денний Зеленського. Однак тисячі "балакучих голів" нікуди не поділися. Багато з них роблять це за гроші, розумієте?

— А звідки їм платять?

— О, звідусіль. Наприклад, якщо їх запрошують на прес-конференції модератори або просять написати щось хороше. Ми називали це "позитивним повідомленням про Україну". Вони можуть оплатити це з грошей олігархів, є всілякі гранти чи щось подібне. Українські експерти, очевидно, отримують гроші від структур, близьких до влади — це наші найбільші патріоти. Або, наприклад, з грантів Європейського Союзу.

Я не хочу сказати, що всі ці люди — лиходії, зовсім ні. Багато з них не до кінця усвідомлюють, що відбувається. Вони спілкуються один з одним, з іншими експертами, з урядом. Вони досі вірять у легенду про те, що у Зеленського хороші рейтинги. І до речі, буквально тиждень тому я розмовляла з представником адміністрації президента — а я там колись працювала, нагадую. Він сказав, що зараз вони публікують різні рейтинги. Є закриті рейтинги — лише для президента та кількох людей з оточення, а є ті, що презентуються уряду та громадськості, розумієте?

Мій співрозмовник сказав, що Зеленський не зможе виграти вибори. Його рейтинги занадто низькі. Я відстежувала їх у 2023 та 2024 роках щомісяця, і вони вже тоді були дуже низькими і продовжували падати.

А ось ще одне важливе одкровення. Коли Дональд Трамп назвав Зеленського диктатором, він згадав про його низькі рейтинги. Звичайно, Зеленський відповів, що Трамп перебуває під впливом росіян, і це все російська пропаганда. Дональда Трампа називали "проросійським", як і всіх, хто критикує Зеленського. Насправді багато українців надавали інформацію Трампу. Це були колишні і навіть нинішні чиновники з парламенту. Це були близькі люди Зеленського. Вони надавали Трампу докази, документи, свідчення — все, що знали, абсолютно все. Тому, коли Дональд Трамп прийшов до влади на другий термін, багато українців сподівалися і досі сподіваються, що він допоможе нам досягти миру.

— Я теж на це сподіваюся... Якими були стосунки між Зеленським і Джо Байденом?

— Є один дуже хороший американський журналіст. Він навіть написав книгу про стосунки між ними. Я зустрілася з ним, і в приватній розмові він сказав мені, що Байден вважає Зеленського емоційним маніпулятором. Він пише в книзі, що коли був на їхніх зустрічах, то чув, що Зеленський називає Байдена слабаком. Зеленський дав кілька інтерв'ю того року, він використовував ім'я Байдена для просування власного порядку денного.

Я пам'ятаю, що тоді у мене була зустріч з американським дипломатом. Він дуже розлютився на мене за ці інтерв'ю, він лаявся. Ми були на вечірці, організованій Єрмаком. Цей дипломат був настільки розлючений, що безперервно кричав на мене.

Він назвав ці інтерв'ю дурними, непрофесійними і сказав, що так взагалі не можна працювати.

Коли я пішла, я звільнилася за власним бажанням. У той час про мене поширили чутки, що мене звільнили через роботу на росію. Це неправда. Ми розійшлися по-хорошому. Зеленський побажав мені удачі і навіть запропонував перейти на посаду радника в офісі президента. Ми розійшлися по-хорошому.

Справа в тому, що Зеленський фактично зруйнував стосунки з багатьма західними партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами. Це проявилося в тому, що з 2020 по 2021 рік протягом року проводилася програма реформ. Зеленський буквально знищував кожну реформу, одну за одною. Це була катастрофа.

— Що це були за реформи?

— Ну, у 2020 році ми досягли згоди з МВФ. Україна, як це часто буває, була на межі дефолту, нам потрібні були гроші, а МВФ, очевидно, нічого не дає просто так. Тому потрібно було провести близько десяти чи дванадцяти реформ.

Зеленський об'єктивно чудово впорався з двома найскладнішими з них. Він переконав парламент проголосувати за них, що фактично означало: він міг розробити складний порядок денний і просунути реформи. Він просто не хотів робити це сам. Щойно ці дві реформи були прийняті, МВФ схвалив виділення 5,5 мільярда доларів. Я пам'ятаю, як була на особистій зустрічі Зеленського з Крісталіною Георгієвою. Вона етнічна болгарка, тому вони розмовляли російською, між ними була така атмосфера довіри та взаєморозуміння.

Гроші надійшли: перший транш склав 2,1 мільярда доларів, що більше, ніж спочатку хотіли дати. А через кілька днів Зеленський згорнув першу реформу. З політичних причин він звільнив голову Національного банку. Був великий скандал. Крісталіна зателефонувала йому того дня, і вони більше ніколи не розмовляли російською. Її репутація була зіпсована. Вона пообіцяла виконавчій раді МВФ, що Зеленський — надійна людина, що він згоден проводити реформи і довів, що здатний на це. Однак, щойно отримав гроші, він раптово звільнив голову Національного банку, а в інтерв'ю заявив, що його відсторонили від посади під політичним тиском. Це був скандал.

Зеленський пояснив Георгієвій все так: Національний банк очолить новий незалежний керівник — але ми його призначимо самі. Він буде справжнім незалежним професіоналом, щоправда, нашим. Він не зрозумів, що говорить, це смішно. Ви розумієте, про що я?

— Так, так, я розумію.

— Добре. Далі була судова реформа, і там також вибухнув великий скандал. Потім була ще одна, ще одна, ще одна — і так усі реформи. Остання з них розлетілася на друзки. Це була реформа корпоративного управління, її проект був задуманий для викорінення корупції. Саме тому Сполучені Штати допомогли Україні її провести. У США існує рада незалежних осіб, які перевіряють, як насправді працюють державні підприємства, щоб запобігти корупції.

В Україні є велика нафтогазова компанія "Нафтогаз", і Зеленський просто розпустив незалежну раду та посадив туди своїх людей.

Це не було оприлюднено, але ми спілкувалися з антикорупційними активістами, і в якийсь момент дізналися, що Нафтогаз відмиває гроші. Він [Зеленський] поставив туди свою людину, створив фіктивні офіси, через які вони організовували схеми відмивання грошей. Сполучені Штати були настільки розлючені, що не продовжили санкції проти "Північного потоку".

Я зараз детально поясню. Не знаю, чи зрозуміє ваша аудиторія, але "Північний потік" – це трубопровід, який росія будувала для доставки свого природного газу до Європейського Союзу, і він був під санкціями США. Тому, коли Зеленський фактично скасував усі реформи, про які він погодився зі Сполученими Штатами, в якийсь момент адміністрація Байдена настільки розлютилася, що дозволила москві завершити цей трубопровід.

— Зеленський теж корумпований?

— Ну, був один міністр — без імен, добре? Але у нього були добрі зв'язки зі Сполученими Штатами, і тому Зеленський його цінував. І вийшла абсолютно безглузда історія з українськими міністерствами, де платять смішно низькі зарплати — близько 12 тисяч доларів на рік. Ось чому там процвітає корупція, чи не так?

— Так.

— Цей міністр якось сказав: "Слухайте, мені багато не потрібно, але мені знадобиться п’ять тисяч доларів на місяць — тобто 60 тисяч доларів на рік". Бачите, він справді багато не просив, але це гарантувало б, що він не допустить корупції. Зеленський, звичайно, пообіцяв йому це на першому ж інтерв’ю, але, очевидно, нічого не зробив. І ось міністр просто почав виписувати собі премії, а опозиція накинулася на нього словами: "Боже мій, 5 тисяч доларів на місяць для міністра!".

Був величезний скандал. Зеленському це явно не сподобалося. Тому, коли перший уряд було відправлено у відставку, запросили цю людину, і Зеленський сказав: "Слухайте, мені подобається, як ви працюєте. У вас добрі стосунки із Заходом. Можливо, ви хочете продовжити роботу в іншому уряді, але без офіційної зарплати в п'ять тисяч доларів? І тому вони влаштовують такий скандал". У кімнаті сиділи президент Зеленський, Єрмак і ще одна людина, яку я знаю. На столі лежав пакет доларів. І цей самий чоловік сказав: "Дивіться, я, звичайно, можу дати вам п'ять тисяч доларів офіційно, але я буду платити вам їх щомісяця "чорними". Тобто, ви отримуватимете свою зарплату, але неофіційно". Розумієте, якщо Зеленський знає про це, то це не корупція.

— Звичайно. Ви вважаєте, що Зеленський та його родина дуже розбагатіли з початку бойових дій?

— Так, вони завжди були багатими. Він просто грає бідняка в дешевому светрі. Цілком зрозуміло, що він багатий. Послухайте, я не знаю, куди йдуть гроші, але я зустрічалася з одним досвідченим політиком, який знає Зеленського десятиліттями, і перше, що він мене запитав, було: "Де гроші?" Я така: "Які?" А він відповів: "Послухайте, я знаю Зеленського багато років. Він і пальцем безкоштовно не поворухне. Просто він взагалі нічого не робить". Знаєте, я не з правоохоронних органів — вони повинні все перевіряти. Але навіть я щойно розповіла вам дві історії, чи не так?

Була ще одна з іншим міністром. Нещодавно він нам зателефонував і розповів, що коли він був на посаді, люди, дуже близькі до Зеленського, насправді отримували частку від низки державних програм — звичайно, незаконно.

Він сказав Зеленському, що вони вже забагато беруть — вимагають непомірні суми. А Зеленський посміхнувся і похвалив їх: "Хлопці чудово працюють, просто чудово!". І він не жартував. Міністр каже, що не жартував. Тобто, його це цілком влаштовувало. А потім міністр подумав: "Ну, так ми далеко не заїдемо". Невдовзі він пішов у відставку.

Зараз в уряді залишилося дуже мало професіоналів. Вони є, але їх дуже мало. В основному, це вірні піддані, які ніколи не скажуть "ні" Зеленському і будуть просувати абсолютної маячні ідеї. Щось спадає йому на думку — наприклад, коли він пише програму для "Слуги народу" — а потім він просто приходить і починає все це вимагати. Люди складають якісь звіти, а він їх бере і заявляє, що вони правдиві. Так воно працює, на жаль. Він піарник, ось і все. Тобто, несерйозна людина.

— Кого він слухає? Хто його радники? Ви сказали, що Єрмак багато років очолював його адміністрацію. Не знаю, чи він досі виконує цю роль, але на Заході його вважають найближчим другом і радником Зеленського. Чи це правда? Хто такий Єрмак?

— Єрмак розпочав свою кар'єру в стриптиз-клубі. Давно.

— Вибачте?

— Ну, не стриптизом, а як юрист. Але в стриптиз-клубі.

— У стриптиз-клубі?

— Так. Там був стриптиз-клуб, де було багато людей, які згодом стали політиками з проросійської партії. Він там був юристом. Я розмовляла з одним співробітником, він описав його так: "У нього були непомірні амбіції, але бракувало таланту їх реалізувати". Це буквально його слова. Так, саме так він починав і зустрічався там з людьми, які згодом пішли в політику.

— У стриптиз-клубі?

— Так. Це був дуже відомий заклад. Гадаю, у 1990-х чи на початку 2000-х. А ще він працював у магазині елітних брендів, які здебільшого імпортуються нелегально — тобто контрабандою — і там він також зустрічався з багатьма багатими людьми, олігархами. І "Квартал 95" також там купував одяг.

Офіційно Єрмак стверджує, що він був юристом на одному з найбільших українських телеканалів, і саме там він познайомився із Зеленським, який був його генеральним продюсером, але я не впевнена, що це було так. Можливо, вони просто познайомилися за інших, не менш цікавих обставин. Єрмак також зняв кілька фільмів про контрабанду, що, на мою думку, дуже символічно, оскільки він раніше працював у цій сфері. Він був залучений до темних мафіозних оборудок у Києві, і саме так познайомився з багатьма політиками. І він справді міг би бути корисним Зеленському — не з точки зору політики як такої, а завдяки своїй здатності вирішувати питання.

Їхні стосунки дуже дивні, дуже складні, суперечливі. Єрмак чудово знає, що він нарцис — і що Зеленський теж. Це два злі нарциси та параноїки. Боже мій, що я кажу — але це правда.

— Чи Єрмак і Зеленський обидва злі нарциси?

— Обидва — злобні та дуже параноїдальні нарциси, які перебувають у захисті.

— І обидва параноїдальні?

— Єрмак більший.

— Наскільки?

— Єрмак просто все вигадує раптом. Тобі навіть не потрібно нічого робити, і він щось придумає за тебе. Я навіть не знаю, як це так, але, чесно кажучи, у нього справді хворий розум. У них був своєрідний симбіоз: у Зеленського були плани, а в Єрмака — інструменти для їх реалізації. Справа була не в політиці, а в тому, чого вони хотіли особисто для себе. Важливо зазначити, що іноді Зеленський не знав, як досягти того, чого шукав, як зробити так, щоб все працювало. Тоді він просто озвучував свої бажання, а Єрмак шукав спосіб.

І часто траплялося, що Зеленський потім казав "зроби це", а Єрмак, навпаки, телефонував і казав "не роби того", бо уявляв собі це інакше. Загалом, там був такий хаос — жоден професіонал не міг там працювати. Це неможливо, бо вони говорять взаємовиключні речі, їхня стратегія змінюється, їхній настрій змінюється — вони постійно все змінюють, і таке відчуття, що роботи так багато, і всі просто працюють, працюють, працюють. Однак, насправді нічого не робиться.

— Звучить жахливо.

— Це справді дивно, але я не єдина, хто це знає.

— Як ви думаєте, чого хотів Зеленський? Які були його цілі?

— Ну, одне можу сказати точно: він очікував, що прийшов назавжди. Його перший керівник апарату якось про це розповів. Він зі сміхом оголосив міністру: "Ми тут назавжди". От і все.

— Тож йому подобалося бути диктатором?

— Він і є диктатором. Кордони закриті вже чотири роки. Це незаконно. Порушення прав людини величезні. У 2024 році, коли переміг Дональд Трамп, один член парламенту написав у своєму Telegram: "Зеленський, тобі потрібно зупинити цей конфлікт. Так, ти програєш наступні вибори, але ти зупиниш бойові дії. І Трамп тиснутиме на тебе — тож зупини цей конфлікт". Через три дні він опинився у в'язниці. Він досі за ґратами.

— Справді?

— Так. Я розмовляла зі службами безпеки, і вони сказали, що він ніколи не розмовляв з росією з 2021 року. Зовсім ніякого зв'язку. Але його звинувачують у державній зраді. Загалом, багатьох переслідують. Очевидно, за сфабрикованими справами. Всіх, хто критикує Зеленського, оголошують проросійськими — "російськими, прокремлівськими". Ви прокремлівські, мене саму "викриють" як прокремлівську після цього інтерв'ю. Знаєте, я думаю, що американські спецслужби працюють добре, і якби були якісь зв'язки з кремлем, контакти чи платежі, вони б точно про це знали, чи не так? Загалом, так воно і було.

Сам же Зеленський постійно виступав проти припинення вогню. Лише на моїй памяті було, принаймні, сім разів, коли можна було закінчити війну. В червні 2024го був саміт миру, приїхали 150 делегацій, і я широ вірила, що всі вони справді хотіли обьговорити мир. Уряд Швейцарії запропонував свої послуги для перемовин з росією. Але офіс президента тут же розпочав медійну кампанію, що це зовсім аморально - взагалі розмовляти з росією. "Ми повинні лише тиснути на них, жодних переговорів з рф!". Ось бачите.

Того ж дня, коли Україна пропонувала мир, вона ж розпочинала операцію в Курську. Це непоєднувані речі, й так постійно.

— Тобто, Зеленський не хоче закінчення війни. Яку неможливо вести без підтримаки західних країн. Чому вони за продовження війни?

— Гарне запитання. Як на мене, президент Трамп пропонує вельми конструктивний план для України. Поки європейські уряди просто бояться уголос визнати, що всі ці величезні кошти на війну вони давали диктаторові. Бояться за свої рейтинги. Агов, поки українці платять не рейтингами, а своїми життями! Цю війну треба зупиняти!

Але я не вірю, що Зеленський закінчить цю війну. Вся ця ситуація, з його грою, істериками, неконтрольованими емоціями та брехнею, вона виходить з того, що поза камерами.

— Він вживає наркотики?

— Це секрет Полішинеля. Я не бачила на власні очі, як він вживав. Але багато людей мені підивердили, що бачили це: коли бував у клубах. Я знаю, хто був постачальником наркотиків для "95го кварталу", зустрічалася з цією людиною.

— Це наркоділер?

— Ні, це хлопець з "95го кварталу", актор. Зустрічала його в офісі президента.

— Зеленський вживає кокаїн?

— Я цього не бачила. Але щоразу, коли готувала його до інтерв'ю, він, зазвичай, не читав моїх нотаток, про що мова та як, а відлучався на хвилин 15 до туалету. І завжди виходив звідти іншою людиною. Дуже енергійною, готовою сказати все.

Я спілкувалася з багатьма людьми, що знали його років 25, з лікарями. І не раз спостерігала за його дивною поведінкою: раптом стає дуже щасливим і дуууже повільним, очі сяючі, намагається жартувати...

— Дружина Зеленського - яка вона?

— Багато людей, хто знають її, поважають. Кажуть, шо вона там єдина людина. Не знаю, чи вдалося їй зберегти позитивний вплив на чоловіка, який мала раніше. Та Зеленський ніколи не думав, що жінки так само важливі, як чоловіки, що рівні.

Одного разу була негарна ситуація, хоч такі постійно бували. То ось, присутні його друзі з "кварталу". Вже не згадаю, з якого приводу один з друзів почав розповідати, як Олена упродовж 8ми років намагалася вмовити Зеленського з нею одружитися. "А він був міцним хлопцем, "жодного шлюбу", "так смішно, ха-ха-ха!". Сам Зеленський при цьому посміхався, йому спогад подобався.

Я думаю, Зеленська - розумна жінка, але їй байдуже, і вона нічого не тямить у політиці.

— Коли ви залишили Україну?

— Не хочу про це згадувати. Ми з чоловіком були в країні в 2022му, в Бучі потрапили під обстріл, і просто пощастило тоді. Чоловік пішов на фронт. Залишалися і в 2023му, і 2024му.

В 2025му стало остаточно зрозуміло, що Зеленський війну закінчувати не буде. Люди божеволіли, я теж. Це відчуття замкненої клітки. Ти під обстрілами, під бомбами, але нічого не можеш зробити. Нема свободи слова, нема нічого, зате заборони скрізь, по всій країні. І купа нових дивних правил, як-от примусова хвилина мовчання о 9й ранку, всі повинні зупинятися. Більше нема тієї гарної України, яку ви бачили раніше. Це як ссср, про який ми колись читали.

Zelensky’s Press Secretary Reveals All: Cocaine, Cover-ups, and the Only Obstacle Preventing Peace

Такер Карлсон (Taсker Carlson), США

Фото: https://tuckercarlson.com/