Без Надії

Каліфорнійська історія української родини. "Донька скалічена морально й фізично. Дуже виснажена, ймовірно, згвалтована у так званій "прийомній сім"ї" - Олена та Ігор Волощуки* з Каліфорнії про втрати на справжній війні за власну дитину. Попри всї зусилля батьків, її не вдалося повернути додому.

Розділена родина, суд та діло

Сайт Global Village Home писав про них раніше (“В нас відібрали доньку і готують її до зміни статі”,“В нас відібрали доньку і готують її до зміни статі”-2 ). Відтоді випробування трансгендеризмом для Волощуків далебі не закінчилися. Наслідки боротьби із системою: астрономічні суми на адвокатів, борги, продаж Волощуками власного будинку. Були змушені змінити роботу й буквально втікати до іншого штату. Задля того, щоб уникнути постійного тиску зацікавлених сторін, зберегти родину і захистити молодшого сина. Через рік після фактичного викрадення і довгої судової тяганини дівчину-підлітка так і не віддали батькам.

Всі зусилля, щоби майже 17-ічна Надія знову опинилася в рідному домі, розбивалися об "ланцюгову реакцію". Рішень місцевого суду, школи, де навчається дівчина, та її нових "батьків". Якщо стисло, то раніше висловлене бажання Наді вважати себе хлопцем переважає не лише права її справжніх тата й мами, але й ті інтереси самої дитини, що стосуються стану її здоров'я . Йому завдано значної шкоди; і так само продовжується батьківське пекло Олени та Ігора.

Нагадаю суть історії - Надію, тоді 15річну, вилучили з рідного дому представники урядової агенції CPS. Або Child Protective Services, “Служби захисту дитини”. Під приводом того, що Олена та Ігор наче б то “перешкоджають статевій ідентифікації” доньки. Дівчина, яка потрапила під вплив агітаторів трансгендерної ідеології в школі та її лікувальному закладі, оголосила, що хоче змінити стать. Волощуки-старші, природньо, виступили проти, та їх ніхто не слухав. Надію помістили в так звану "прийомну сім'ю", де вона жила в одній кімнаті з хлопцем. "Опікуни" та Child Protective Services не бачили в цьому нічого поганого, адже "вона почувається чоловіком".

Олена Волощук: - Підозрюємо, що донька стала жертвою згвалтування, завагітніла, або їй зробили аборт. Оскільки маємо доступ до її медичної картки, недавно побачили там рахунок без опису послуг з лабораторії, де беруть аналізи. Таким чином знаємо, що доньці робили тест на визначення присутності гормону людини в крові.

Та розпитати про це, бодай просто поговорити з нею, нам не дають. Зустрічі з Надею, як і раніше, дозволені тільки раз на місяць, у присутності сторонніх людей, але й вони тепер припинилися взагалі.

Востаннє віч-на-віч батьки бачили доньку в суді наприкінці травня, де вона свідчила проти них - як, підозрюють, "підказали" "опікуни". Ще раз зустрілися з дитиною вже віртуально в серпні під час так званої терапевтичної психологічної сесії. "Господарі заходу майже з нами майже не привіталися", - згадує Ігор. - "А сесію проводив каліфорнійський сімейний психолог. Щойно дізнався, що мама забрала Надиного молодшого братика та терміново евакуювалася зі Каліфорнії, то просто втік з приміщення".

Олена: - Під час останнього побачення донька, переважно, мовчала, а виглядала жахливо - дуже схудла, зі згаслим поглядом. Тривожна, щоб не сказати "істерична" . Те, що з нею зробили - це злочин, але не одного, багатьох зацікавлених людей та організацій. Всі вони отримали свій зиск від фактичного знущання з нашої дитини, і досі нікого за це не покарано.

Цінності CPS

Організація, покликана захищати права неповнолітніх у неблагополучних сім'ях, в останні десятиріччя привернула до себе увагу агресивною політикою щодо батьків, які не бажають, аби їхні нащадки приєднувалися до ЛБГТ-руху. Але тільки через те, що наполягають на статевій приналежності дітей, отриманій від народження, CPS не вважає їх гідними батьками. Відтак фактично позбавляють можливості надалі займатися вихованням власних синів та доньок.

Всупереч сподіванням багатьох, у кого вилучили дітей під приводом "захисту їхньої статевої орієнтації", в 2025му CPS не обмежили повноваження. Надто, після того, як президент Д.Трамп на початку року проголосив, що в країні існують лише дві статі, чоловіча й жіноча. Чинна адміністрація також збиралася скасувати федеральне фінансування для CPS, однак, станом на сьогодні, його збережено, хоч і скорочено.

Минулого року CPS передали до прийомних родин 550 000 юних американців. Офіційне пояснення: "з причин недбалості та неналежної турботи біологічних батьків, жорстокого ставлення чи дискримінації на основі статевої орієнтації дитини". CPS не оприлюднює статистику, скількох неповнолітніх було розлучено з природніми батьками через згадану "дискримінацію". Однак, з досліджень відомо, що "молодь сексуальних та гендерних меншин потрапляє до прийомних сімей у 2,5 рази частіше, ніж їхні гетеросексуальні однолітки, і часто повідомляє про гірші результати". (Legal protections for sexual and gender minority youth in foster care: A review of Preventing Sex Trafficking and Strengthening Families Act (Normalcy Standards) - ScienceDirect) .

Олена та Ігор Волощуки впевнені, що ці цифри невипадкові і пов'язані з агресивною пропагандою трансгендеризму в американському суспільстві минулих років. А також із суто матеріальним виміром проблеми - кожна вилучена з природної родини дитина приносить бюджетні гроші учасникам процесу: чиновникам CPS, прийомним "батькам", психологам та іншим фахівцям, що працюють з молодими людьми. Зокрема, на кожну прийомну дитину в штаті Каліфонія її нові опікуни отримують від 1000 до 2609 доларів щомісяця.

Надія Волощук мимоволі допомогла покращенню фінансових справ багатьох причетних до її розлучення з батьками. Через нервовий розлад наприкінці літа вона провела кілька тижнів в реабілітаційному центрі для підлітків. Тому, що обрала для неї CPS, не тато з мамою - їхній вибір відхилили. Загальний кошторис перебування в центрі - 290 тис доларів.

Прикметно, що цю суму без проблем погодилася оплатити страхова компанія: прийнята практика, надто в Каліфорнії, коли йдеться про покриття витрат, пов'язаних із зміною статі. Тим часом, у випадку інших діагнозів, у т.ч. хвороб, які загрожують життю пацієнта, страхівка, зазвичай, погоджується лише частково сплатити рахунки недужого.

Осінь Надії

Вересень 2025го для родини Волощуків минув у тривожних очікуваннях, що доньку їм таки повернуть - це обіцяла їм суддя під час одного із попередніх засідань. Було навіть погоджено, що дівчина житиме на території рідного обійстя, однак у своєму приватному будинку, окремо від батьків та молодшого брата. Отримуватиме від тата з мамою певну суму на повсякденні витрати.

Проте, з'ясувалося, що прийомні "батьки" їздили з Надею до суду, аби та оформила новий позов проти рідних. Їх дівчина називає не інакше, як "біологічними", вимагала застосувати до тата з мамою так званий "restraining order", або ж запобіжний захід, що забороняє їм до неї наближатися. Причина: "Наче б то я ображав доньку вербально та погрожував застосувати до неї "небажаний фізичний контакт", - розповідає Ігор. - "Повна нісенітниця, в нашій родині фізичні покарання для дітей неприйнятні. Звинувачення цілком бездоказові, але для суду виявилися достатніми, щоби прийняти від Наді заяву проти нас".

На сьогодні відомо, що їй надали нову прийомну сім'ю. Яку і де саме, Олені та Ігореві не кажуть. Вочевидь, керуючись місцевим законодавством про охорону приватності неповнолітніх, які бажають змінити стать. Але на судові засідання дочку приводять ті самі "опікуни".

Ігор: - Вони часто приходять вбрані в химерний одяг з блискіток, чоловік теж, з ніби навмисне яскравим макіяжем на обличчях. Між собою називаємо їх "гліттерами", від англійського "блищати". Це, щоби у Вас було уявлення, кому довірили нашу дитину. Відкривають двері суду ногою - як належить справжнім "хазяям життя".

Щодо, власне, "правосуддя": маємо є непрямі докази та серйозні підозри, що трійця наших дуже недешевих юристів насправді працювала проти нас, своїх клієнтів. Цим же вони й наразі займаються.

- Для нас це було вкрай непростим, але вирішили залишити Каліфорнію, - додає Олена. - Розуміємо, що доньку зараз не повернемо - сили надто нерівні. Проти нас - організована злочинна структура, пов'язана фінансовими інтересами та спільною ідеологією, ворожою до традиційної родини. На них працює все, схиблені традиції цього штату теж, а ми, по суті, самотні на цій війні.

Про що говорити, якщо директорка Надиної школи - подруга судді, яка весь час виносила рішення не на нашу користь?! В школі доньки, на дошці навчального плану її вже записали як хлопця! З нами діректорка не спілкується, бо приятелює з одним з "гліттерІв" - людиною, яка відкрито підтримує трансгендеризм ті заохочує його серед неповнолітніх. Звичайно, не питаючи нашої згоди і незважаючи на те, що Надя народилася і є дівчинкою.

Ми починаємо нове життя на новому місці, хоч це не означає, що відмовляємося від доньки. Але мусимо подбати про безпеку молодшого сина, не хочемо, аби колись з ним сталося щось подібне, як з Надею. І потребуємо, нарешті, прийти до тями й перевести подих - без щоденного стресу спілкування з юристами, чиновниками з CPS чи збоченцями-"прийомними батьками", які знівечили життя нашої дитини.

Згідно із статистикою, штат Каліфорнія є національним лідером з кількості хірургічних операцій зі зміни статі, в т.ч. й для неповнолітніх. "Штат зарекомендував себе як правовий притулок для трансгендерних осіб. Тут прийнято Закон про інклюзивну допомогу для трансгендерних, гендерно різноманітних та міжстатевих осіб (TGI), щоб захистити доступ до цих послуг", підсумовує огляд ШІ.

Упродовж 2019-2023 рр. щонайменше 2084 дитини в Каліфорнії пройшли процедуру зміни статі. Цей же показник по США за останні п'ять років - понад 5700 неповнолітніх.

Надія Волощук не поповнила собою згадану цифру лише тому, що на це не дали згоди її справжні батьки. Вони все одно вірять, що донька до них повернеться. Саме донькою, якою народилася 17 років тому.

Людмила Пустельник, Global Village Home

Фото: https://depositphotos.com/, автор - shellystill; https://create.vista.com/

*Імена та прізвища родини змінено на прохання батьків дівчини.