Драпатий: ілюзії, буси та новий головком

Отже, колективний видих полегшення з легким посвистом пронісся всіма соціальними мережами. Сирського пішли. Мавр зробив свою справу, зібрав на себе весь мислимий і немислимий негатив, може йти. На сцені новий Головком — Михайло Драпатий.

З погляду піару та заспокоєння мас — хід ідеальний. Драпатому 43 роки. Це не просто зміна прізвища на дверях кабінету, це символічний, вистражданий кров'ю копняк під зад усій радянській генеральській школі. Людина, яка в травні 2014 року на БМП зносила барикади в Маріуполі, автоматично обнуляє головну методичку диванних конспірологів. Ніяких тобі московських вищих загальновійськових училищ, ніякого "владимирського сліду" та пошуку кремлівських кротів у родоводі. Алібі залізобетонне.

Але давайте одразу приймемо холодний душ, вимкнемо телемарафонний патріотизм і поговоримо про реальність. Тому що очікування суспільства зараз розігнані до стану колективного психозу. Народ щиро чекає, що завтра вранці Драпатий видасть наказ, ТЦК перетворяться на затишні офіси з ввічливими консультантами, "бусифікація" розчиниться як ранковий туман, а на фронті почнуть воювати виключно термінатори.

Спойлер: цього не буде. І ось чому.

АНАТОМІЯ "БУСИФІКАЦІЇ" ТА МЕЖІ ПОВНОВАЖЕНЬ

Суспільство вперто відмовляється розуміти одну річ: ТЦК — це не просто злі воєнкоми, яким подобається бусярити людей. Це гібридний монстр, породжений колективною імпотенцією державної машини.

Військкомат не існує у вакуумі. Є спущений згори план. Є політичне керівництво, яке не змогло (або не захотіло) вибудувати нормальну, прозору систему обліку та рекрутингу, переклавши брудну роботу на низових виконавців. Є місцеві адміністрації, яким потрібно звітувати нагору. І є армія, якій потрібні люди для поповнення втрат.

Коли ви вимагаєте від нового Головкома "припинити бусифікацію", ви вимагаєте від нього неможливого. Драпатий не пише закони про мобілізацію. Він не формує бюджети. І, головне, він не може просто звільнити всіх садистів-виконавців із ТЦК, бо на їхнє місце не вишикувалася черга з випускників Оксфорда. Системі потрібні цепні пси, які робитимуть план. Крапка. Якщо прибрати жорсткий пресинг зараз, не запропонувавши дієвої альтернативи, мобілізація зупиниться остаточно. Ніхто нагорі цього не допустить.

Тому ілюзії треба відкинути просто зараз. Примусилівка нікуди не подінеться. Питання в іншому: що Головком реально може змінити, щоб цей процес перестав сприйматися як квиток в один кінець?

ДЕ ЗНАХОДИТЬСЯ РЕАЛЬНИЙ ВАЖІЛЬ ГОЛОВКОМА?

Сила Драпатого не на вулицях міст, де працюють буси. Його сила — всередині самої армійської корпорації. Люди тікають не від факту захисту батьківщини. Вони тікають від перспективи опинитися м'ясом у руках ідіота з великими зірками на погонах.

Реальний важіль нового Головкома зводиться до трьох речей, які він здатний протиснути, якщо в нього вистачить яєць і якщо йому не зв'яжуть руки.

ПЕРШЕ: Сузір'я комбатів і кадровий ліфт.

Армія задихається від паркетних генералів і штабних щурів, які всю війну малюють красиві стрілочки на картах і міряють успіх утриманням стертих на пил лісопосадок. Ці люди не вміють воювати інакше, окрім як заливаючи проблеми особовим складом. Але внизу, на рівні комбатів і комбригів, сформувалася ціла плеяда адекватних бойових офіцерів. Тих самих, хто воює з 14-го року. Тих, хто спить із бійцями в одних підвалах.

Завдання Драпатого — запустити цей кадровий ліфт на максимальній швидкості. Вичистити штаби від лояльного, але тупого лайна, і поставити нагору тих, хто має беззаперечний авторитет у військах. Якщо солдат знає, що бригадою командує не м'ясник, а профі, рівень мотивації змінюється радикально.

ДРУГЕ: Прямий рекрутинг як вбивця страху.

Драпатий не може закрити ТЦК, але він може зробити так, щоб розумні та вмотивовані люди могли обходити цю рулетку стороною. Зараз це працює криво, зі скрипом, через особисті зв'язки. Потрібна залізна система: людина вибрала бригаду, пройшла співбесіду, підписала контракт і гарантовано потрапила саме туди, куди хотіла, а не туди, куди її розподілив п'яний прапорщик в учебці.

Коли призовник розуміє, до кого він іде, які завдання виконуватиме і що його командир — притомна людина, страх перед ТЦК відходить на другий план. Прямий рекрутинг має стати не винятком для обраних, а базовим маршрутом для нормальних мужиків.

ТРЕТЄ: Зміна філософії війни.

Досить вбивати людей заради звітів. Цю мантру повторюють уже четвертий рік, але інерція совкової військової думки жахлива. Армії потрібен тотальний перехід до гнучкої оборони. Краще віддати руїни мертвого села, ніж покласти батальйон заради того, щоб політики могли записати відосик про "незламність". Технології, масове застосування безпілотників, автоматизація управління вогнем — це має стати не факультативом від волонтерів, а жорстким стандартом Генштабу. І Драпатий, як людина з окопів, це розуміє краще за багатьох.

СИСТЕМА ЗАВДАЄ УДАРУ У ВІДПОВІДЬ: Ризики та капкани

А тепер давайте про сумне. Ми живемо в політичній реальності, де будь-який популярний генерал розглядається владою як потенційна загроза.

Головний ризик для Драпатого зараз — це не росіяни на фронті, а свої ж у тилу. Політичне керівництво здійснило кадровий скид, зняло напругу в суспільстві. Але чи дадуть новому Головкому реальний карт-бланш на зачистку генералітету? Дуже сумніваюся.

З імовірністю 90% його спробують обкласти "смотрящими". Заступниками призначать перевірених, лояльних Банковій людей. Штабна бюрократія, цей безликий багатотисячний організм, який звик красти на тендерах і перекладати папірці, увімкне режим глухого саботажу. Будь-який різкий рух Драпатого тонутиме в узгодженнях, комісіях і кулуарних інтригах. Системі не потрібен реформатор, системі потрібна нова, чиста вітрина, за якою можна продовжувати крутити старі схеми.

Крім того, є фактор часу. У Драпатого немає року на розкачку. У нього немає навіть півроку. Суспільство виснажене, армія змучена, фронт важкий. Якщо за два-три місяці не з'являться видимі, відчутні зміни в підході до управління військами — ейфорія зміниться глухим роздратуванням. І ті самі люди, які сьогодні пишуть оди новому Головкому, почнуть ліпити з нього чергового цапа-відбувайла.

ПІДСУМОК: Що буде критерієм успіху

Давайте чесно: Драпатий не зламає систему примусової мобілізації. Це не його зона компетенції, і в держави просто немає інших інструментів в умовах затяжної війни на виснаження. Людей ловитимуть, буси їздитимуть, скандали спалахуватимуть. Це потворна, брудна реальність, в якій нам доведеться жити далі.

Але критерій успіху нового Головкома полягає не в цьому. Його головна місія — зламати страх перед самою армією.

Він має зробити так, щоб мобілізований боявся лише ворога, а не удару в спину від власного тупого командування. Коли в суспільстві вкорениться розуміння, що армія почала очищатися від м'ясників, що життя солдата реально стало найвищою цінністю — тільки тоді градус істерики навколо бусифікації почне падати.

Систему не змінити красивими промовами. Її можна змінити лише хірургічним відсіканням гнилих елементів. Подивимося, наскільки гостро наточений скальпель у Генерала Драпатого і чи дозволять йому взагалі дістати його із ножен. Спостерігаємо. Без зайвих надій, прагматично і цинічно. Як це й годиться дорослим людям.

Facebook

Warden Null.UA. 

Фото: https://kherson.rayon.in.ua/