Пакистанська й не тільки моя Україно
- Lyudmyla Pustelnyk
- 12 hours ago
- 6 min read
Чорноробам з Південної Азії та Африки в Україні обіцяють зарплату від 300 до 800 доларів США. Агенції з працевлаштування іноземців, вітчизняні й закордонні, переживають справжній бум. Тож умовний фрілансер цього сайту, пакистанець і "шукач" вакансії будівельника в Україні Амір, звернувся до кількох посередників. Ось що з того вийшло:
Мрія Аміра-"Імрана"
На Інстраграмі є рекламний ролик пакистанської Avrasya (https://www.instagram.com/reel/DGVqVGitDeQ/, див. фото нижче). У відео молода жінка вихваляє "цілком легальне та гарантовано безпечне працевлаштування в Україні". З безкоштовними житлом та харчуванням для некваліфікованих робітників.
З Пакистану та інших країн Південної Азії, також Африки, сподіваються потоку робочої сили у ближчому майбутньому вітчизняні урядовці та їхні рупори. Як-от Е. Лібанова чи Т. Милованов. Малюють перспективи єдино можливого виживання національної економіки за рахунок працевлаштування в Україні не менше мільйона чужинців - для початку. А ті вже перебувають на низькому старті, як свідчить рекламна активність рекрутерів на ринку праці.
Через спільних друзів з індійської діаспори США знайомлюся онлайн з Аміром Н., 26річним жителем Лахора, Пакистан. Студент одного з місцевих вишів, не збирається нікуди їхати. Та погоджується (неохоче) допомогти у створенні публікації про трудових мігрантів в Україну. Робить це на прохання Нішат, родички, що раніше мешкала в Індії, моєї приятельки.
Домовляємося: Амір зателефонує місцевим агенціям, пропонуючи свою кандидатуру. Заодно розпитає про можливості оселитися в Україні на постійно. Чи відтак емігрувати далі до Європи "на багатші села". І, звичайно, "наскільки це безпечно?", адже в нас війна.
Хлопець не бажає світитися під час збирання інформації, тож називає себе Імраном Маліком. Згідно з легендою, йому наче б то 28, без вищої освіти, лише незакінчена середня. З 17ти років "працює" на будівництві за "спеціальністю" "підніми-віднеси" тощо. "Має" дружину й двох дітей, їх теж не проти перевезти в Україну...
Амір-"Імран" сконтактувався з трьома: Avrasya Consulting, Alahad-Group та Falisha Manpower. Кожна організація називає себе провідною в Пакистані й зорієнтована на Україну.
Однак, у процесі спілкування з ними Амір ледь не скасував увесь проект. Почув, що в мене на Батьківщині можуть неприязно ставитися до людей із смаглявим кольором шкіри й вирішив, що збираюся написати "щось погане" про його співввітчизників. Моїх та запевнень Нішат у протилежному вистачило для компромісу: не буду друкувати записані діалоги повністю, але передам їхню суть.
Отже, вакансії для пакистанців просто вже є, багато й різних на посадах, що не вимагають попереднього досвіду чи знань. Чорноробами. Оформлення візи в Україну - упродовж п'яти-семи днів, а зарплата - 600-800 доларів. З неї, щоправда, треба віддати агенції від 10 до 12% - але не з тієї, що за місяць, а сукупної за рік. Житло та харчування коштом працедавців, у більшості випадків навіть переїзд обіцяють покрити. Щоправда, в двох агенціях повідомили: за їжу власник збирається вирахувати із зарплати.
Безпека? Всі співрозмовники запевняли, що місця роботи розташовані далеко від зони бойових дій, і "ризик втрапити під обстріли незначний". До того ж, "вони не постійно бувають" (Якби ж то!.. - ред.). Про дуже ймовірний блекаут взимку в Україні наразі не чули. Та Імранові взагалі не варто на тему перейматися: будівельні вакансії, в яких зацікавлений, очікуються ближче до весни наступного року, а "до того моменту там напевне спокійніше стане".
На мою пораду "Імран", як правовірний мусульманин, запитав, "чи буде там поблизу мечеть?". - "Навряд. Але можете порушити це питання разом з іншими пакистанцями перед вашим українським начальством".
Як щодо державної? Чи треба її вивчити, щоби жити в Україні? - "Звичайно, ні! Цього не вимагається, і необхідність така не думаю, що виникне у вас... Хіба що самі побажаєте".
Хлопець сказав, що колись хотів би стати нашим громадянином через шлюб з місцевою жінкою. Адже шаріатом дозволяється мати більше, ніж одну дружину. Йому відповідали в тому дусі, що це не профіль агенції, та для особистих планів "Імрана" не повинно бути перешкод. Про те, що багатоженство заборонене українським законодавством, нагадав, щоправда, один оператор.
Зате усі підтвердили: так, українці можуть їхати до ЄС без віз. Тому одруження з українкою може бути вигідним з цих міркувань також.
Телефонні співрозмовники були готові призначити "Імранові" зустріч у них в офісі. Але Амір на жодну з них не пішов.
Наша гостинність
Мінімальна зарплата в Україні значно менша від тієї, яку пропонували Амірові - 8000 грн., або приблизно 215 доларів США. Тим часом, пакистанська мінімалка ще скромніша, ніж наша - 110-115 доларів. Поки індійська взагалі 64-80.
Втім, навіть ці суми непорівнювані із компенсаціями робочого часу в африканських країнах - від 34 до 58 доларів (Ефіопія, Нігерія, Уганда). Прикметно, що агенції, які працюють з африканцями, приваблюють їх українськими зарплатами вдвічі меншими, ніж для співвітчизників Аміра - всього 250-300 доларів.
Поки на сайті посольства України в Пакистані повідомляється, що не бозна-яку суму треба показати, аби отримати робочу візу - еквівалент 750 доларів США в розрахунку на перебування в нас упродовж 15ти днів. Або ж надати документальне підтвердження - як-от запрошення від працедавця в Україні - що саме стільки американських грошових знаків прибулий зможе заробити. (Чомусь саме цю валюту, а не українські гривні, вказує рідна дипломатична установа на своєму онлайн-ресурсі).
В Пакистані вона рада вітати вихідців не лише з цієї країни - Афганістана також.
Всі вони можуть не перейматися довготривалою візою, якщо збираються в туристичну поїздку не довшу, ніж 90 днів. "В перекладі" на умови "Імрана"-Аміра, його потенційний український працедавець цілих три місяці не турбуватиметься паперовими справами своїх іноземних працівників. На те всеосяжна українська корупція, аби прискіпливі перевіряльники не турбували великі бізнеси.
Вітчизняна гостинність не обмежується порівняно незначними фінансовими вимогами до здобувачів віз - на них у Пакистані, Індії та Бангладеш можуть претендувати в т.ч. особи без громадянства. Як, врешті, на дозвіл на в'їзд до інших країн, включно з ЄС та США. З тією різницею, що процедура отримання нашої візи людьми без громадянства значно простіша. Україна, Бразилія, Аргентина, Албанія та Парагвай - серед найменш вимогливих до таких іноземців.
Глобальні українські принади
Бангладешський ресурс http://jobvaly.com/, "провідний портал праці", як про себе пише, наводить аргумент: "Порівняно з багатьма європейськими країнами, Україна має відносно низьку вартість життя, що робить її привабливою... Географічне розташування в Європі забезпечує легкий доступ до сусідніх країн, забезпечуючи шлях для подорожей та досліджень". Знати б іще, яких саме...
На цьому та подібних сайтах, звичайно, нема й слова про те, що суспільна думка в Україні далебі не на користь завезених робітників, які сповідують іслам і не поділяють цінностей нашої культури. Вже не згадуючи, що мета їхнього перебування представниками української влади озвучена відверто цинічно: "заміщення" на робочих місцях чоловіків-українців, убитих війною, мобілізованих чи тих, хто виїхали за межі країни. Саме "заміщення", а не створення привабливої економічної моделі задля власних громадян та національних інтересів.
Навряд сприятиме приязному ставленню до гостей-чорноробів надання їм безкоштовного житла, коли чимало українців залишилися без свого через обстріли рф. А рідна держава не поспішає надати постраждалим новий дах над головою.
Так само не доводиться говорити про серйозність кримінального скринінгу шукачів некваліфікованих вакансій. Згадувана вище пакистанська Alahad-Group повідомляє, що "ретельно вивчає минуле кандидатів", яких відправляє за кордон. Aле робить це лише стосовно фахівців - iнженерів, лікарів чи айтівців. Сумнівно, натомість, що представники цих професій шукатимуть роботи саме в Україні.
Названі та інші ризики, виглядає, не надто бентежать президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника. Виданню "Комерсант Український" недавно сказав: "Спираючись на прогнози Мінекономіки України, нам знадобиться додатково до рівня наявної робочої сили в 2021 році 4,5 млн робочих рук. Міжнародна організація праці та міграції оцінює цю потребу в 8,2 млн робочих рук додатково до того числа, яке було в 2021 році. І якщо це вдасться, тоді ми зможемо вийти на рівень економічного зростання на рівні 10% на рік. Щоб до 2032 року досягти ВВП у розмірі 262 млрд доларів. Це потрібно для відновлення зруйнованої економіки.
Якщо вдасться заповнити робочі місця за рахунок внутрішніх резервів – працюючих пенсіонерів, інвалідів, залучення молоді на ринок праці, було б добре. Але українці фізично вимирають, у нас на 10 жінок народжується 7,5 дітей, а потрібно 22 дитини. Громадяни виїжджають з країни, і нема впевненості, що після війни буде стрімке економічне зростання, що вплине на відтік населення. Ймовірно, що українці будуть і далі виїжджати на заробітки, і ми будемо вимушені залучати трудових мігрантів" (Україна чекає на робітників з-за кордону: скільки мігрантів потрібно для відновлення економіки - Комерсант Український).
Для їхньої інтеграції в Україні закладено передумови давнім партнером п. Воскобойника, фондом "Відродження", дитям мільярдера-глобаліста Дж.Сороса. Ще на початку ц.р. він передав українським громадським організаціям 32 000 000 гривень на "побудову зв’язків та спільних дій з партнерами з країн Азії, Близького Сходу, Африки і Латинської Америки" (Детальніше тут: "Інтернаціонал" Сороса в Україні та інші витрати). В рамках програми із сумно промовистою назвою "Нові горизонти глобальної України".
Людмила Пустельник, Global Village Home
Ще за темою: Уряд готує Україну для вихідців з "третього світу"
