З чим добре їсти жовтосинє знамено, як гадаєте?
"Що за запитання?!" – природно обуритеся. – "Хіба національний символ їдять?!". Уявіть собі, так, він може бути (вибачте!) інгредієнтом. Ще й за патріотичної підтримки особисто посла України в США Оксани Маркарової. Це в її ресторані "Рута" в центрі Вашингтона додумалися стромляти мініатюрну копію стяга в... котлету "по-київськи". Переселивши таким чином нашу реліквію зі сфери духовної в тарілковошлункову. Здається, навіть росіяни до чогось подібного не вигадалт. Хоч якраз від них лише й блюзнірства сподіваєшся, на те й вороги. Але ж тут – ціла українська амбасадорка. Високого рангу посадовець, чиїм найпершим обов’язком є не лише захист, але й звеличення державних святинь. Та ба, не гребує відвертою зневагою до прапора задля реклами виробів свого закладу.
Добре, якщо відвідувачі заберуть з собою як дрібний сувенір на згадку. Тим часом, для когось, надто, хто не з України – звичайний декор до страви, можна недбало змахнути. Разом з недоїдками.
Невже справді "можна"? Символ, политий кров’ю Героїв? За який продовжують гинути наші на фронті?
Прапора, до речі, в "Руті" дають ще й випити – у вигляді алкогольного коктейля з все тією ж прикрасою на склянці. Далі закусуйте, леді та джентльмени, борщем та варениками, які для вас готує шеф зі щиро українським іменем Діма Марценюк (Dima Martseniuk). Ех, пані Фаріон, куди ж ви дивитеся? Замість того, щоб малих дітей у львівському садку шугати, українізували би Діму на Дмитра!
Ну, і на десерт – старе-добре кумівство. Операційний директор "Рути" – Руслан Фальков, ще недавно – керівник апарату нашого посольства в США. Кар’єру зробив чо – з дипломатії та в кейтеринг! Це в них з дружиною Мариною сімейне – різко змінювати профорієнтацію. Марина Фалькова, людина без навколомистецької бодай освіти, зараз трудиться адміністративною директоркою ще однієї посольської синекури, культурнобізнесового центру "Український дім" у Вашингтоні. Для чого їй спецосвіта? Бо профільна робота центру – мистецькі виставки, аукціони, концерти, а пані Фалькова раніше працювала... Ні, навіть не музейником, а перекладачем в "Укрсиббанку".
Не стикується, скажете? А ось і ні, враховуючи, що Данило Волинець, чоловік посла Маркарової – відомий банкір. (З довгим шлейфом різних незаконних оборудок, на пару з коханою половиною, але то таке). В них, вважайте, сімейний бізнес – банкірсько-перекладацьки-посольський. Який заробляє, в т.ч., й на геть хамському використанні української символіки.
Ресторанну рецензію, суцільно компліментарну, надрукувала не аби-що, а сама The Washington Post, відомий рупор американських "демократів", в яких наше посольство з рук їсть (https://www.washingtonpost.com/food/2023/06/23/ruta-restaurant-review/ ). Це ж видання порівняло Оксану Маркарову з відомою американською співачкою, дівчиною вельми сексуальною, до речі. "Оксана Маркарова – це Тейлор Свіфт серед послів!" – вважає часопис ("Oksana Markarova — the Taylor Swift of ambassadors — has dropped by..".). Газетярам видніше.
А якщо без жартів, то сумно – хіба варто було сподіватися боротьби за ленд ліз, за безперебійне постачання всього небхідного для фронту тощо від людини, яка запросто може згодувати клієнтурі нашого прапора разом з котлетою?
Людмила Пустельник, Global Village Home
Ще за темою: "Елітна нерухомість та конфлікт інтересів посла України в США О. Маркарової"
