Трамп: "Так, я на боці України. Не обов'язково Зеленського"
top of page

Трамп: "Так, я на боці України. Не обов'язково Зеленського"

  • Writer: Lyudmyla Pustelnyk
    Lyudmyla Pustelnyk
  • 3 hours ago
  • 5 min read

Updated: 28 minutes ago



100 днів на посаді президента США, що сказав про Україну інтерв'ю журналу The Atlantic, його записав редактор Джефрі Голдберг. Той самий, який раніше оприлюднив чат міністра оборони Гегсета в месенджері Signal про запланований військовими США обстріл хуситів. Отже, про війну та мир в Україні:


Трамп: - Я справді вірю, що те, що я роблю, добре для країни, для людей, для людства. Як ви чули, я щойно був із прем’єр-міністром Норвегії... Кілька хвилин тому у нас також був колишній голова НАТО, Столтенберг. Чудовий хлопець; обидва чудові люди. І вони зробили заяву: "Якщо ви не закінчите цю війну, вона ніколи не закінчиться; вона триватиме вічно, і людей будуть вбивати ще довго". І, знаєте, вони втрачають — я казав, що 2500 людей на тиждень; це близько 5000 людей на тиждень, здебільшого російські та українські солдати. І якщо ми зможемо зупинити це, це було б чудово.


Ґолдберг: - Упродовж 100 років американські президенти природно симпатизували меншим націям і народам, які зазнавали знущань або гноблення з боку росії. Ви, здається, не маєте тієї самої вродженої симпатії. Це не тільки про Рональда Рейгана мова. Це Джиммі Картер, Джон Кеннеді і так далі. Чому ви, здається, не відчуваєте до цих стражденних, пригноблених націй того самого, що кожен інший американський президент?


Трамп: - Я думаю, що відчуваю. І що я рятую цю націю. Я думаю, що [інакше] дуже скоро цю націю розтрощать. Це [росія] велика бойова машина. Давайте дивитися правді у вічі. І якби не я, хто дав їм джавеліни, які підбивали танки... Ви знаєте, той танковий момент був визначним, коли танки загрузли в багнюці, і я дав їм величезну кількість джавелінів. Це протитанкові знищувачі. І вони [росіяни] всі ті танки вивезли, коли вони потрапили в багнюку. Ви знаєте, це був важливий момент, тому що, якби ці танки пішли [далі вперед], вони були за 71 милю від Києва і збиралися захопити Київ. Це був би кінець війни; це би закінчилося за один день.


І це була одна з причин, чому це тривало. Я також міг би сказати, дуже погано, що це триває, бо багато людей померло. У тій війні загинуло набагато більше, ніж повідомляється. Не тільки солдатів. Це багато вояків, але це також багато інших людей. І, знаєте, я справді можу стверджувати, що я був дуже добрим, бо рятував цю країну. Прем’єр-міністр Норвегії — дуже шанована людина — каже, що якби президент Трамп не втрутився, ця війна ніколи б не закінчилася. Я вважаю, що роблю велику послугу Україні. Я в це вірю.


Голдберг: - Проте, українці не вірять.


Трамп: - Ну, вони не вірять, тому що мають досить хорошу рекламу [чому не слід вірити Трампу]. (Вочевидь, йдеться про його винятково негативний імідж в світових загалом та українських зокрема ліволіберальних ЗМІ - ред.). Подивіться, війни в Україні ніколи б не було, якби я був президентом. Цього б ніколи не сталося, і цього не сталося за чотири роки (першого терміну Трампа в Білому домі - ред.).


Ґолдберг: - "Владімір, ЗУПИНИСЬ!" Ви написали це недавно на Truth Social (після жорстокого російського обстрілу України у Вербну неділю - ред.).


Трамп: - Так, я це зробив.


Ґолдберг: - путін не здається мені тим хлопцем, який скаже: "О, добре, Трамп сказав мені, що хоче, аби я зупинився, тому зупинюся".


Трамп: - Ви можете бути здивовані.


Ґолдберг: - Ну, якщо це так, то повернуся і скажу: "Ви мали рацію. Я був неправий". Але думаю, що правий. Він не той, хто просто припинить спроби захопити всю Україну. Питання в тому: якщо він просунеться вперед, якщо він матиме більше військових успіхів...


Трамп: - Що можливо.


Ґолдберг: - Буде підривати житлові будинки...


Трамп: - Звичайно.


Ґолдберг: - Ви коли-небудь передбачаєте ситуацію, в якій збираєтесь увійти не з військами [в Україну], а з більшою кількістю зброї, з повною підтримкою України у збереженні її територіальної цілісності?


Трамп: - Це не обов’язково має бути зброя. Існує багато видів зброї. Не обов’язково має бути та, що з кулями. Це може бути зброя з санкціями. Це може бути зброя з банківською справою. Це може бути багато іншої зброї.


Голдберг: - Чи може путін щось зробити, що змусило б вас сказати: "Знаєте що? Зараз я на боці Зеленського".


Трамп: - Не обов’язково на боці Зеленського, але на боці України - так. Так. Мені було важко із Зеленським. Ви бачили це тут, коли він сидів прямо в цьому кріслі, коли він просто не міг зрозуміти.


Голдберг: - Це була одна з найдивніших речей, які я коли-небудь бачив в Овальному кабінеті.


Трамп: - Все, що йому потрібно було зробити, це промовчати, розумієте? Він виграв свою позицію. Але замість того, щоб сказати "добре", коли я зробив заяву, що працюємо над вирішенням проблеми, намагаємося допомогти, він сказав: "Ні, ні, нам також потрібна безпека". Я сказав: "Безпека?"


Голдберг: - Хіба він не повинен відстоювати свою країну?


Трамп: - Так, повинен але давайте для початку вирішимо питання війни. Я насправді сказав: "Навіть не знаю, чи зможемо ми покінчити з цим". Ви знаєте, він говорив про безпеку вже після. Пізніше. А потім він зробив заяву про те, що вони змагалися на війні наодинці, їм ніхто не допоміг. Я сказав: "Ну, ми допомогли вам 350 мільярдами доларів, а Європа допомогла вам набагато меншими грошима", і це ще одна річ, яка мене турбує.


Нам потрібно побачити, що станеться протягом наступного майже тижня. Ми зараз у процесі останніх штрихів мирної угоди. І знову ж таки, це війна Байдена. Я не хочу, щоби мені нав'язували цю тему. Це страшна війна. Не повинно було її статися. Ніколи не сталося за мого президенства, це така ж правда, як ви тут зараз присутній.


Голдберг: - Отже, ця сцена з президентом Зеленським тут, ви не думаєте, що це налякало Тайвань або Південну Корею чи Японію?


Трамп: - Ні. Ні.


Ґолдберг: - Хіба вони не спитають: "Ось так він ставиться до союзників?".


Трамп: - Ну, подивіться. Готові? Інші поводилися з нами так погано . Ми поїхали до Південної Кореї і опікувались ними через війну. Ми піклувалися про них і ніколи не зупинялися. Ви знаєте, ми маємо 42 000 військових у Південній Кореї. Коштує нам дуже дорого. Я фактично змусив їх заплатити 3 мільярди доларів, а потім Байден припинив це. Я не знаю, чому. Вони стали дуже багатими. Вони отримали постачання; забрали наші машини. Знаєте, вони забрали багато наших підприємств, багато наших технологій.


Вам не потрібно жаліти ці інші країни. Ці інші країни добре нажилися за наш рахунок, дуже добре. А я хочу захистити свою країну. Хочу бути впевненим, що ще через сто років у вас буде велична країна. Це дуже важливий час. Джеффрі, зараз дуже важливий час. Зараз один із найважливіших періодів в історії нашої країни.




Джефрі Ґолдберг, журнал The Atlantic, https://www.theatlantic.com/


© 2023 by Site Name. Proudly created with Wix.com

bottom of page