Ринок працi
Ештон Бест-Коровайний
В Європi – нестача лiкарiв. Тамтешня медична мiграцiя, що почалася в серединi нульових, продовжує набирати оберти. За довгим євро чи доларом переїжджають до Нiдерландiв (там лiкарська робота найвище оплачувана), чи й за океан до США, Канади тa Австралiї (теж найкращi зарплати). Тим часом, в Нiмеччинi чи Францiї звiльняються i не завжди заповнюються вакансiї. На якi охоче беруть також i українцiв.
За умови належного фахового рiвня та знання мови країни, в якiй збираєтеся працювати. (Чи хоч би англiйської). Звичайно, переатестацi та виконання необхiдних формальностей – також. Отже, якi медичнi спецiальностi потрiбнi?
Чи не по всьому Євросоюзу – терапевти, а також фaхiвцi вузького профiлю. Як-от анестезiологи, урологи, кардiологи чи невропатологи, ще – стоматологи та фармацевти.
Зокрема, сьогоднi 5000 медичних фахiвцiв не вистачає в Румунiї. Як почати працювати там лiкарем, дивiться тут:
https://www.medicalstudyguide.com/medical-residency-program-in-romania.html
Лiкар-початкiвець отримує небагато, вiд 250-300 євро на мiсяць, зi стажем – вiд 1500.
У Францiї нестача спецiалiстiв у таких регiонах: Корсiка, Па-де-Кале, Пiкардiя, Бретань. (Данi дослiдження Ordre National des Medecins). Бiльше за темою:
https://careertrend.com/how-6669521-become-doctor-france.html
https://www.conseil-national.medecin.fr/
Середня лiкарська зарплата стартує вiд 55000 євро.
В Нiмеччинi зараз не досить терапевтiв, найбiльше – в схiднiй частинi крани. Щоправда, бiднiшi захiднi райони теж потерпають вiд нестачi: Нижня Саксонiя, Вестфалiя, Верхня Франконiя. Охоче наймають фахiвцiв не з Євросоюзу, дiзнатися, як завiрити свiй диплом, отримати лiцензiю тощо можна тут:
https://practischartz.de
https://rezident.ucoz.net/index/trudoustrojstvo_vrachej_v_germanii/0-16
Зарплата нiмецького лiкаря починається з 49000 євро (за рiк).
В Англiї потребують фахiвцiв для психiатричних та iнших стацiонарних лiкарень, найгiрше ними забезпеченi в Ессексi. Загалом по країнi – 100000 вакансiй (як стверджує британська National HealthService). На пошуки англiйських пацiєнтiв вирушаємо звiдси:
Терапевти заробляють вiд 55000 фунтiв на рiк.
В Iталiї до 2028-го не вистачатиме 34000 лiкарiв, a вже зараз шукають педiатрiв, гiнекологiв, терапевтiв. Багато вакансiй – на Сiцiлiї та в Емiлья-Романьї. Медичну кар’єру по-iталiйськи починаємо звiдси:
https://www.quora.com/How-can-a-non-EU-medical-graduate-get-into-residency-in-Italy
http://www.salute.gov.it
http://www.medicalmobility.eu/italy
Зарплата квалiфiкованого фахiвця – вiд 20000 євро на рiк.
В Iспанiї роботу лiкаря iноземцевi знайти важче, бо вистачає своїх, що отримують вiд 60000 євро щорiчно. Попри те, що наструпного десятирiччя майже 70000 iспанських ескулапiв вийдуть на пенсiю. Зате мало персоналу, тож квалiфiкованi медсестри (брати) й санiтарки мають добрi шанси (30000 євро). Цiкавимося тут:
В Бельгiї теж мало терапевтiв. Катастрофiчно бракує чи не всiх медичних фахiвцiв у Грецiї, найбiльша криза – на островах Егейського моря.
Зарплата грецького лiкаря – cкромнiша, анiж в колег з iнших країнах: вiд 1000 євро щомiсяця. Але якщо така сума влаштовує, тиснемо для початку сюди:
Половина лiкарських вакансiй в країнах Євросоюзу зараз незаповненi.
Загалом у Європi в 2020-му бракуватиме 230000 лiкарiв (згiдно з дослiдженням Vox Europ).
Моцний гуцул з Буковини – вiд вантажника до кардiолога в Португалiї Розповiдає Степан Ващишин*, український лiкар з Коiмбри:
– В серединi 90-х, коли закiнчив медвиш у Чернiвцях, терапевтичне вiддiлення, робота вдома була, але за неї не платили. Або ж робили це символiчно. А я щойно одружився, жiнка майже одразу завагiтнiла. Поїхав на заробiтки до Португалiї, працював вантажником на великому складi. Бiцепси накачав, нiби в культуриста.
Якогось дня в нашiй бригадi сталася бiда – один з вантажникiв, 49-ий македонець, впав пiд тягарем величезного ящика, втратив свiдомicть, почав швидко блiднути – але з недоброю блакиттю. До мене вiдразу дiйшло, що iнфаркт, провiв реанiмацiйнi заходи, обiйшлося.
Начальник бригади радiв – бо й робiтник живий, i швидку не викликали. Якби так зробили, то неприємностi були б у всiх: бо працiвники – нелегали, македонець – теж, лiкарi повиннi були повiдомити про це владу. Господаревi було б непереливки.
Наступного дня власник складу сказав менi так: на знак подяки допоможу тобi легалiзуватися в Португалiї, позичу грошей на те, щоб здобув тут лiкарську лiцензiю. А ти за те будеш навiдуватися до мене на склад, пильнуватимеш здоров’я робiтникiв. Мене таке влаштовувало.
Пiдтягнув мову, склав квалiфiкацiйний iспит. Пiвроку вiдпрацював медбратом у мунiципальному шпиталi. Далi мене взяли помiчником сiмейного лiкаря. Вже вiдтак, зiбравши грошей, довчився в унiверситетi Лiсабонa на кардiолога. Вiдтодi працюю за фахом».
*Iм’я та прiзвище змiненi.
