Я довго стримувалася і не дуже коментувала вислови «великої захисниці української мови» зі Львова пані Фаріон.
Я за нею спостерігаю давненько, і пані явно прогресує у власних поглядах у напрямку від свідомої націоналістки, яка переймається виключно мовними проблемами створення нації, до диктаторки, яка нехтує реальністю заради домінування власного погляду на шляхи створення нації.
І тут руба не можна нічого робити - тут треба дуже тактовно і з любовʼю, адже будь-який міжетнічний конфлікт виникає саме тоді, коли починаються радикальні накази.
Мова - це генетичний код нації, її душа і суть, що перетворюється у лексичну форму. Українська мова прекрасна і ця форма лексична звучить чудовою мелодією яскравих відтінків любові і сили, перемоги і зачарування у землі, що породила мужні і красивих людей, але, на привеликий жаль, доля подарувала сусідів, які протягом віків намагалися вичавити з народу його Душу і Слово…
Слово повертається, коли Душа зігріта і Любов - це саме той єдиний засіб, який є головним інструментом, тим самим камертоном, що задасть правильний тон у великому хорі "Ще не вмерла України і слава, і воля…".
До чого я? Мене обурили висловлювання пані мовознавиці, яка почала знущатися з тих, хто виборює на фронті волю і незалежність України, кто не на словах, а справами доводять на фронті "душу й тіло ми положим за нашу свободу".
Ганьбити героїв - це ознака морального падіння, адже саме вони і є Славою нації!
Мене спонукало написати цей допис особиста образа, плювок у тих, хто є справжніми Героями. Я про азовців, які для мене, як ті 300 спартанців, як кіборги у донецькому аеропорту, як незламні і чесні вояки на фронті, які боронять право на існування Душі і Слова українців, які мусять перетворитися не просто на етнічну групу, а на політичну націю, що розмовлятиме і знатиме мову країни, назва якої Україна!
Я читаю ганебні слова на адресу Пташки - молодої дівчини, яка вижила там, у знищеному Маріуполі, яка була з азовцями, яка є сама азовцем. І мені хочеться сказати щось на адресу пані Ірини Фаріон різке, але я знаю, що вона не почує, бо в неї відсутня емпатія, але присутнє бажання себе зайвий раз показати і розділити країну у пошуках ворогів серед тих, хто є гордістю України. Все вийшло прекрасно: кількість переглядів зашкалює, обговорень ще більше, монетизація пішла і українці вже забули про війну і головного ворога - вони перемивають кістки героям і переймаються саме мовою…
У лютому цього року, коли у Нью-Йорку відбувся благодійний концерт на першу річницю з початку широкомасштабної війни, всі гроші від якого пішли на лікування і протезування поранений бійців та поранених дітей, ми не думали про мову спілкування тих, хто давали гроші на благородну справу.
Я тримала прапори з підписами Залужного, Пташки (яку ганьбить Фаріон), бійців мінометної бригади. Поки папор долетів до Нью-Йорка, двох бійців, що залишили свої підписи на ньому, не стало. В одного з загиблих бійців вагітна дружина народила сина вже після смерті героя. Повне матеріальне забезпечення дитини взяли люди, які ніколи не знали того героя…
Це і називається Планетою Людей, де люди шукають спільну мову, бо мають спільне і головне - Любов до людей, бажають перемоги Україні.
Я просто хочу нагадати бідолашній пані Фаріон, яка, як на мене, є інвалідом, бо у неї немає головного у житті - саме любові до людей, тому що вона забула про заповідь "Люби ближнього свого, як самого себе"… А вже потім і решта додасться з мовно-філологічного…
І насамкінець ще раз про мову і любов. Я не є етнічною українкою. Я виросла у Києві, де у часи мого дитинства і юності саме українці переходили на російську і розмовляли тим самим суржиком, від якого хотілося втекти. І ці Тарапуньки зі Штепселями були скрізь. І ті, хто зараз бʼють себе у груди та повчають інших, «як тебе Батьківщину любити», прекрасно любили Україну російською. Тоді були інші часи, але люди ж були ті ж самі…
А я просто вивчила мову ,і вона стала мені ще однією рідною і збагатила мене. Мені допомогли мої прекрасні друзі - вони відкрили мені Слово у його повноті і чистоті. Вони показали мені справжню Україну , розповіли про справжню історію і я заринула у все це неймовірне і цікаве, тому що у мене були найпрекрасніші вчителі і любов до моєї Батьківщини, яка є єдиною і одвічною!
Слава Україні! Героям Слава!
Єлена Венніков-Пригова (Elena Vennikov-Prigova) м.Нью-Йорк
Ще за темою, з чого все почалося, допис на Фейсбук-сторінці Олени Юей. Головне з розмови Ірини Фаріон та Яніни Соколової:
Проробила роботу, вже як гуляти, то гуляти, факти то факти. Лірику пропустила, всю ту відому барвисту риторику. В цьому діалозі можна було зовсім по-іншому обговорити тему мови, не зачіпаючи армію зовсім! Але, це якби діалог було присвячено темі мови, а не темі армії і мови. І якби - головне - це був діалог між кимось іншим. Ось і ще один ракурс "армії, мови...". І Яніна Соколова в цьому контексті на 5 каналі... І такий унісон з фаріон... Кажуть, що події далі розгорнулися таким чином, що унісону в результаті у Соколової з Фаріон не вийшло, а знову вийшов жабогадючник, що й не дивно. І взагалі, це просто якийсь дикий сюр під час війни...
Назва відео, придумана командою каналу (відвертіша, коли його поширюєш (??!!)): "Їдьте до москви на танку! Фаріон ще раз "рознесла" к@ц@noротих"".
Отже:
4:00 Фаріон: нікчемство Маска.
8:00 Фаріон: є українці і є к@ц@nи, і є болото, і це болото називається "яничари" - відступники, зрадники, вони бояться цього, бо це дуже сільно б'є, і це огидно.
8:38 Фаріон про спілкування між собою бійців Азову: "я категорично цього не приймаю", "що їм заважає? Якщо в армії немає дисципліни, то це не армія, це зброд тоді", "я не можу назвати їх українцями, якщо вони не говорять українською мовою, то нехай вони себе назвуть рускімі, чому вони такі очманілі, чому ВСЕ зійшлося саме на українській мові? Вони такі патріоти. ПОКАЖИ СВІЙ ПАТРІОТИЗМ, вивчи мову Т.Г.Шевченка,... у вас зі щелепою проблеми? Ви дозволяєте говорити мовою ворога, який мене дискримінує, принижує, гвалтує... Хочете цією мовою говорити - сіли на танк, поїхали до москви, будете там мати всі умови для того, щоб говорити цією мовою."
14:00 Фаріон: "Це абсолютно безпомічне все". (До того - зманіпулювала прикладом з таксистом - ред.) Соколова: "Жорсткі закони могли б стати приводом для розколу суспільства, говорять ці ватнічки (всіх, хто не згоден, скидає в одну купу разом з арестовичем, лободою, тощо - ред.), які зокрема мене звинувачують у розпалюванні ворожнечі всередині країни" (!!) (Саме це вона й робить - ред.).
14:25 Фаріон: "Пані Яніно, коли МИ вже нарешті спалимо їх доконечно (Соколова сміється), щоб вони перестали нас звинувачувати, що ми розпалюємо? Я би вже воліла, щоб згоріли до... щоб навіть попелу після них не зосталося. Так, це дуже важливо розколоти: відколоти від здорової частини суспільства хвору частину суспільства, і тоді нарешті буде лад в державі. Це токсичні істоти, ЇМ ТРЕБА ВКАЗАТИ НА МАРГІНЕС СУСПІЛЬСТВА.
18:10 Фаріон: "Він, напевно, членом написав свою дисертацію, що він її позбувся". (про міністра).
20:21 Фаріон: "Ми всі в складних обставинах через те, що не змогли захистити мову. ВИ НЕ ХОЧЕТЕ ЇЇ ВРЯТУВАТИ І ХОЧЕТЕ ЗАВЕРШИТИ ВІЙНУ ПЕРЕМОГОЮ? ВИ НЕ ЗАВЕРШИТЕ ЇЇ ПЕРЕМОГОЮ, ТОМУ ЩО ПЕРЕМОГА - ЦЕ НА МЕНТАЛЬНОМУ РІВНІ". (саме його Фаріон обробляє).
23:00 Соколова загущує фарби і наводить жах: "І тоді ми маємо іти чи за китайським планом, чи за трампівським планом, якщо, не дай боже, переможе Трамп чи хтось із його республіканців...".
25:00 Фаріон: "Вони хочуть нас вбити, ми хочемо вижити..." (наводить вислів Голди Меїр). "Ми маємо найсильнішу в світі армію (дивно, там же є російськомовні, азовці - ред.). Мій зять, який воює, приїхав на 10 днів у відпустку: У НАС НЕМАЄ ЗБРОЇ, щоб наступати, але ми не поступаємося. Це величезні досягнення ЗСУ".
27:30 Фаріон: "Гріх - сіяти в народі зневіру, тому що, коли ми зараз говоримо, люди віддають свої життя, щоб земля була нашою... (Це просто фантастика! - ред.).
27:50 знову Маск у негативному ключі. Далі Фаріон знову про нечуваний героїзм.
36:05 Соколова знову підштовхує Фаріон до оцінок армії в контексті мови. Фаріон: "Якщо ви хочете, щоб я поважала вас як воїнів, навчіться поважати мову цієї землі,... це я надто ніжно висловилася. Бо я зрозуміла, що до таких людей не доходять аргументи, до них доходить тільки сила закону: ти порушив мовний РЕЖИМ, в тебе забрали зарплату, все прекрасно, все працює через кишеню".
37:50 Фаріон: "Мій зять воює на бахмутському напрямку, а тій людині, яка це написала, бажаю згоріти в пеклі".
39:20 Фаріон: "Не хочете говорити мовою - сів на танк, виїхав звідси геть".
Післямова: Фаріон може справляти враження щирої людини на тих, хто хоче бачити її щирою, хто шукає простих відповідей на складні запитання, як слушно зауважив Назар Мухачов, але це лише враження. Це професійна вжитість у роль, як професійна деформація. Тому що я ніколи не повірю, що можна поєднувати в собі одночасно дві такі речі: любов до Батьківщини і якусь люту ненависть до людей, та ще й до тих, хто Україну захищає, тільки на тій підставі, що в нашій країні вони говорять російською.
Олена Юей (Олена Юей)
Фото: Elena Vennikov-Prigova, Олена Юей
