Полтавська битва у школі
top of page
  • Writer's pictureLyudmyla Pustelnyk

Полтавська битва у школі


Розпочалася наприкінці минулого року: 9річний хлопчик поскаржився, що вчителька вдарила його по обличчю. Їй винесли догану. В лютому 2024го історія продовжилася судовою експертизою у кримінальному провадженні про побиття. Мати дитини вимагає звільнити вчительку з роботи. В школі №41 вважають, що доказів фізичного насильства з боку педагога нема.


Розповідь третьокласника Ричарда Яриша: під час перерви він грався з іншим хлопчиком, наздоганяли один одного. Ричард вибіг у коридор. Вчительку не побачив, його приятель, натомість, її зауважив і втік. Школяр був трохи наляканий гонитвою і через те, як каже, вилаявся вголос. Далі відчув, як ззаду схопили за комір, розвернули до стіни, а потім Ричард отримав ляпаса. Відтак вчителька почала голосно його сварити.


Ось що розказала Global Village Home мама школяра, Марина Яриш:  –  Дитина не одразу розповіла мені про побиття.  Спочатку зізнався, що його дуже лаяли в школі. Я, своєю чергою, нагадала, що погані слова говорити не можна, що знає про це. І тут син, плачучи, повідомив, що його сильно вдарила по обличчю вчителька. Його також нудило, паморочилася голова, до ранку наступного дня не міг їсти – наслідки стресу. Ми одразу ж поїхали до лікарні, туди ж прибули директорка школи, його класна керівничка, поліція. Педагоги теж були шоковані, співчували нам.



Зробили обстеження. На щастя, обійшлося без струсу мозку, та від шоку почутого я сама не одразу оговталася. Вже надворі, коли збиралися після огляду лікарів їхати додому, побачила, що до нашої автівки біжить якась жінка. Син був уже всередині. Це була та сама вчителька, Олена Рокитянська.  Почала кричати "Ричард! Ричард!", схопила мене за руку. Я з нею спілкуватися не побажала; всі тоді були на емоціях. Вирішила, що говорити будемо лише через адвоката.


В нашій родині ми з чоловіком ніколи не били дітей (Ричард має старшого 30річного брата – Л.П.), Тим більше, не можемо уявити, щоб по обличчю. Завжди відкрито все обговорюємо, в домі є тварини. Нема насильства, нормальні стосунки в сім’ї.


Я вважаю, що вчителька, яка може вдарити учня, не повинна працювати з дітьми. Тому вимагаю її звільнення.


Після інциденту мене запросили до школи, заступник директора у присутності шкільного психолога запропонувала "пробачити вчительку". Так, ніби йшлося про дрібниці. Психолог, до речі – колишня директорка закладу.


Педагог не визнає, що вдарила. Таке її ставлення відштовхує. Принагідно згадалося інше: мені розповідали, що коли п. Рокитянській дали клас, протягом перших  місяців 15 батьків написали заяви, побажали  забрати з цього класу своїх дітей.



Позицію школи оприлюднив ресурс https://www.telegraf.in.ua/,

Євгенія Бутова. директор, повідомила, що "було проведено службове розслідування. Наказом по закладу створили комісію з розслідування конфлікту, опитали свідків, отримали пояснювальні, склали протоколи. Висновки комісії: прямих свідків побиття не знайшли; однокласники Річарда підтвердили, що він неодноразово вживав нецензурну лексику; вчителька заперечила, що била учня, вказала, що зробила йому лише словесне зауваження підвищеним тоном; можливості встановити чи спростувати те, що Річард отримав травми, нема.


Втім, комісія ухвалила, що, у зв’язку з неналежним виконанням посадової інструкції, вчительці початкових класів винесли дисциплінарне стягнення — догану".


Тим часом, історія про Ричарда вихлюпнулася на сторінки ЗМІ та соцмереж. Марину без якихось пояснень заблокували у Фейсбук-спільноті "Батьки SOS!" . Після того, як описала, що сталося з її сином. Попри те, що чимало користувачів висловлювали їй співчуття і ділилися власним подібним досвідом. Приклади нижче:




Tакож не забракло тих, хто стали на бік вчительки. Як-от, під Інстаграм-дописом місцевого телеканалу my_poltava news про випадок у школі №41:



Коли ця публікація готувалася до друку, до Global Village Home на умовах анонімності звернулася інша жителька Полтави, тепер уже колишня. Розповіла, як доньку, поки навчалася там, побив батько її однокласника. Жінка скаржилася керівництву школи, зверталася до поліції. Каже, що жодних бодай трохи серйозних наслідків для кривдника це не мало.


Розповідає: "Більше того, мені докоряли: "Хто ти така, щоб на шанованих людей роззявляти рота? Попри те, що були свідки побиття. Той чоловік – з "мажорів", дорога іномарка, впливові друзі та інші "атрибути". Директорка відмовилася перевести доньку до іншого класу. Та почала заїкатися, стала нервовою. Нам порадили змінити школу" (Не ту, що №41, йдеться про іншу – Л.П.).


Сайт Global Village Home стежитиме за продовження історії Ричарда Яриша. Також запрошуємо висловитися інших до неї причетних. Далі буде.



Людмила Пустельник, Global Village Home


0 comments
bottom of page