Спойлер – не ізраїльтяни і не араби, а їхні спільні предки ханаанці. З ними воювали і євреї, і філістимляни. Останніх не плутати з сучасними палестинцями, бо дві великі різниці.
Про арабо-ізраїльські війни сьогодні знають усі. Як і раніше, уряди кожної зі сторін багатолітнього і кривавого протистояння стверджують: “Засновники саме нашого народу були найпершими господарями земель, де зараз розташовані Ізраїль і Сектор Газа. Сусіди прибули сюди значно пізніше”.
Президент Палестинської Автономії Махмуд Аббас: “Ми – ханаанці, а ця територія – для її людей, які жили тут ще 5000 років тому”.
Прем’єр Ізраїля Беньямін Натаніягу: “Прабатьки сьогоднішніх палестинців приїхали на ізраїльську землю з Аравійського півострова. Це сталося через тисячі років після того, як тут уже жили ізраїльтяни”.
Ким були ті, що до “найперших”? І до чого тут філістимляни, які, наче б то, і є “палестинцями”? Звернемося до джерел, найдавніших, як-от Біблія, і не дуже.
Ханаанці, чисельні племена, що сповідували семітську релігію, поширенi на Близькому Сході у період середнього та пізнього бронзових віків, а також початку залізного віку (2000-1000 до нашої ери). Прикметно, що ДНК ханаанців визначає принаймні половину сьогоднішньої генетики як євреїв, так і арабів (https://www.nationalgeographic.com/history/article/dna-from-biblical-canaanites-lives-modern-arabs-jews?loggedin=true&rnd=1698254620283 ). Про цю спільність для обох ворожих один одному етносів йдеться в дослідженні фахівців Єрусалимського Єврейського Університету, надруковане в 2020му.
Щодо ДНК філістимлян, то етнічно цей зниклий народ, який раніше жив на території Сектора Газа, був найближчим до греків. Усупереч поширеним тривалий час ідеологічним кліше, сучасні палестинці зовсім не є прямими спадкоємцями філістимлян. Останні, радше, є тільки одними з багатьох різних народів, чиї генофонди, врешті, сформували палестинських арабів.
Філістимляни, натомість, мали європейське походження (https://www.sci.news/genetics/biblical-philistines-europe-07354.html ). Перш, ніж прибути на Палестинське узбережжя, мешкали на островах Егейського, Середземного та Чорного морів. А ще раніше, як пише ресурс https://spadok.org.ua/ariyi/khto-taki-filistymlyany-abo-istoriya-pelazgiv-u-palestyni , в IV-III тисячолітті до н. е.займали території від Північного Причорномор'я до Балкан. Тобто, могли жити і на землях сучасної України, що, однак, теж не робить сучасних палестинців нашими “родичами”.
А ось які народи населяли Ханаан, згадані у текстах Старого Заповіту Біблії:
Книга Буття 5:1: амореяни, ханаанці, ґірґашеї, хети, євусеї, кадмонійці, кенеяни, кеніззеї, періззеї, рефаїтяни. Книга Ісуса Навина 3:10: амореяни, ханаанці, ґірґашеї, хети, хіввеї, євусеї, періззеї. Повторення Закону 7:1: амореяни, ханаанці, хети, хіввеї, євусеї. Повторення Закону 20:17: амореяни, ханаанці, хети, хіввеї, євусеї. Єремія 9:8: амореяни, ханаанці, ґірґашеї, хети, євусеї, періззеї. Вихід 3:8: амореяни, ханаанці, хети, хіввеї, євусеї, періззеї. Вихід 3:17: амореяни, ханаанці, хети, хіввеї, євусеї, періззеї (https://www.bibleblender.com/2019/biblical-lessons/biblical-history/the-complete-list-of-nations-that-once-inhabited-the-biblical-land-of-canaan).
Амореяни, ханаанці, хети та євусеї – це ті, хто присутні у всіх Книгах. Отже, залишили найзначніший слід в історії, і з її плином стали називатися по іншому. Амореяни – теперішні мешканці Сирії, генетично їм найближчі.
Хети раніше жили на території центральної Палестини, пізніше були витіснені на її північ. Ймовірно, підпорядковувалися ізраїльському цареві Соломону; в інших місцях конфліктували з ізраїльтянами.
Євусеї, згідно з книгами Ісуса Навина та Самуїла з Танаху, населяли Єрусалим, який тоді називався Євус (івритом – “витоптане місце” ). Так було до завоювання, розпочатого Ісусом Навином, і завершеного царем Давидом. Щоправда, більшість учених погоджуються що Книга Ісуса Навина має невелику історичну цінність для раннього Ізраїлю і, швидше за все, висвітлює набагато пізніший період.
Ханаанці були найчисельнішою групою і займали найбільшу територію, раніше названу Південним Левантом. Сьогодні це Ізраїль, Палестинська Автономія, Йорданія, Ліван та частина Сирії. Це плем’я веде свій родовід від Ханаана, сина Хама і внука Ноя (Книга Буття).
Євреї (ізраїльтяни), згідно з Біблією, перш, ніж мігрувати до Єгипту, спочатку жили в Ханаані. Але там сталася велика посуха, тому подалися на береги Нілу. Як сказано в цьому ж першоджерелі, є нащадками Якова, той пізніше назвався Ізраїлем. В Єгипті Яків і його дванадцять синів сформували Дванадцять племен Ізраїлевих.
Біблія, як дуже згодом і археологи, наголошує, що ханаанці та ізраїльтяни – це не одні й ті самі, а навпаки – різні й антагоністичні групи. Так само, як і філістимляни – це теж ніяк не ханаанці. Попри те, що географічно всі знаходилися дуже близько одні до одних і були тісно пов’язаними.
Ізраїльтяни та філістимляни почали захоплювати спірні землі майже одночасно. Перші на територію південного узбережжя Палестини прибули у 12 ст. до н.е – тоді ж, коли другі, філістимляни. Ось тільки прибували кожні по-різному.
Початкова небіблійна згадка про філістимлян – у написах та рельєфах храму фараона Рамзеса III у Мадінат-Хабу. Названі іменем prst (в інших джерелах – Peleset), як один із “народів моря”, що вдерлися до Єгипту приблизно в 1190 році до н. е. Перед тим жили в Анатолії (сучасна Туреччина), на Криті, Кіпрі та в Сирії. Їх, швидше за все, теж здобули воєнним шляхом, або морським піратством.
Після відсічі єгиптян філістимляни оселилися — можливо, з дозволу Єгипту — на прибережній від Йоппії (сучасний Тель-Авів) рівнині Палестини та на південь до Гази. Область містила п’ять міст (Пентаполь) філістимської конфедерації (Газа, Ашкелон [Аскалон], Ашдод, Ґат і Екрон) і була відома як Філістія, або “земля філістимлян”. Саме від цього визначення греки, а за ними і римляни, пізніше всю країну назвали Палестиною (https://www.britannica.com/topic/Israelite).
Філістимляни поширилися на ближчі поруч з ними території й невдовзі розпочалм війну із ізраїльтянами. Сага про Самсона у єврейській Біблії – лише один з епізодів цієї боротьби. Загарбники мали кращу військову організацію і більш передову зброю за рахунок місцевої монополії на кування заліза – уміння, яке, ймовірно, здобули в раніше розореній Анатолії. Близько 1050 р. до н. е. Філістимляни захопили частину Юдейської гірської місцевості. Відтак обидва народи воювали зі змінним успіхом. Врешті, ізраїльтяни взяли реванш у 10 ст., коли філістимлян переміг ізраїльський цар Давид.
Після цього історія філістимлян – це літопис окремих міст, та не народу. Якою була їхня мова – невідомо, бо не збереглося документів філістимлянською. Вона, швидше за все, була замінена ханаанською, арамейською, а пізніше грецькою.
Про релігію філістимлян теж відомо мало; філістимлянські боги Даган, Аштерот (Астарта) і Вельзевул, згадані в біблійних та інших джерелах, мають семітські імена. Схоже, що були запозичені у підкорених ханаанців.
Документальна згадка про філістимлян після їхнього поселення на палестинському узбережжі – від ассирійського царя Адад-нірарі III (810–782). Той хвалився, що збирав данину з філістимлян. На початку VII століття Газа, Ашкелон, Екрон, Ашдод і, ймовірно, Ґат були васалами ассирійських правителів; у другій половині цього століття міста стали єгипетськими васалами. Із завоюваннями вавилонського царя Навуходоносора II (605–562) у Сирії та Палестині філістимлянські міста увійшли до складу Нововавилонської імперії. Пізніше стали підконтрольними Персії, Греції та Риму.
З кожним чужим правителем філістимляни втрачали не тільки незалежність, але й власну ідентичність, розчиняючись у більш потужних державах та народах. Натомість, набували ідентичності чужої, разом з релігією та культурою.
Та частина філістимлян, що осіла на прибережній смузі поблизу Гази, почала вважати своїм іслам, він сьогодні визначає ідеологію Палестинської Автономії.
Тим часом, війни за право вважатися першими на спірній землі не вщухали між Палестиною та Ізраїлем ніколи. Ця першість завжди коштувала кожній зі сторін тисяч безвинних цивільних. Ніколи не може вважатися виправданням для убивств жінок і дітей, по який бік ізраїльсько-палестинського кордону ті раніше не жили б.
https://www.sciencedaily.com/, https://www.britannica.com, https://www.bibleblender.com, https://www.nationalgeographic.com, https://www.archaeology.org/
Global Village Home
