Як насправді виглядає пакет допомоги Україні на 3 млрд. доларів. Попри те, що танків Abrams, критично необхідних ЗСУ на фронті, США все одно не дають. Чому так відбувається, і чого не повідомили на тлі різдвяної ейфорії в українських ЗМІ з приводу обсягів пакета.
Реакція щодо нього була сподіваною – "найбільший!" та інші "най-най-най". Недарма українська аудиторія дуже любить казкові новини та сприймати бажане за дійсне. Вкотре нікого, здається, не здивувала відсутність хоч трохи інформації щодо статтей кошторису. А вона дуже незайва, зважаючи на вміння демократів записати в "допомогу Україні" порятунок стражденних від голоду в африканських країнах чи 123 млн. на переїзд назад до Києва евакуйованого, було, посольства США. (Згадайте перший транш військової допомоги в 40 млрд. в травні минулого року). Адміністрація Байдена залишилася вірною собі й цього разу, зокрема, щодо 50 бойових машин Bradley, розрекламованої "родзинки" пакета.
Про них варто знати, що в Україну поїдуть ті, від яких армія США вже відмовляється! Бо саме перебуває на ранніх етапах заміни своїх Bradley на новіші. Машини попереднього зразка – часів ще 1995го. Але не очікується, що переможець поточного конкурсу на оновлення буде визначений принаймні до 2027 року, як пише Defence One (https://www.defenseone.com/policy/2023/01/bradleys-self-propelled-howitzers-head-ukraine-more-difficult-fight-south-awaits/381569/) . Лора Купер, заступниця помічника міністра оборони у справах Росії, України та Євразії на пресконференції у Пентагоні повідомила: "Конгрес виділив нам кошти для поповнення, щоб ми могли фактично вийти та придбати можливості для відновлення того, що надали".
Іншими словами, до трьох мільярдів Україні записали не тільки витрати на нові машини для війська США, але й на проведення конкурсу, який визначить їхнього нового виробника. Це вже традиційний хід американських демократів: позолотити ручку своїм людям у ВПК називають красивою фразою "порятунок України". Звичайно, дуже придалося б знати сумарну вартість заявлених 50ти Bradley для ЗСУ. Надто, зважаючи, що одна така машина коштує 3.2 млн. доларів, зате на виробництво кожної нової планується витратити 4.35 млн. Всього ж до 2029го армія США має придбати 700 Bradley.
Вже згаданий Defence One цю американську допомогу називає "кроком уперед у виді обладнання, яке Сполучені Штати заявили, що нададуть. Машини обладнані 500 протитанковими ракетами TOW і 250 000 25-міліметровими боєзапасами, але вони не такі потужні як американський танк M1 Abrams (виділено мною – ред.), який США все ще не бажають відправляти в Україну".
Вартість танка Abrams - майже 9 млн. доларів.
Трагічно риторичне запитання, чому "не бажають". Після усіх волань української сторони і щоденних повідомлень про наші втрати. І коли вже навіть у Білому домі говорять про "застій на українському фронті", хоч і не на камеру: "Високопоставлений чиновник Білого дому сказав, що "росіяни окопалися, справді глибоко окопалися на півдні. Вони зосередили набагато більше оборони, набагато більше... в глибині на півдні, ніж на північному сході" (Defence One).
Тим часом, Bradley покликані "забезпечити захист проти російської бронетехніки та піхоту від постійно наявної ворожої артилерії, щоб майбутні маневри виходили з нинішнього глухого кута" (Джеймс Маркес, асоційований аналітик GlobalData з аерокосмічної галузі, оборони та безпеки). Хто ще не відчув різниці, підкреслю: йдеться насамперед про захист, та не ведення активного контрнаступу.
Не треба бути експертом, щоб розуміти очевидне: чинна адміністрація Білого дому незацікавлена у швидкій перемозі України. Тому й засоби, які вона отримує – це насамперед для ведення війни, але не досягнення переламного моменту в ній.
Тепер щодо характеристик Abrams’ів (http://www.military-today.com/tanks/armata_vs_abrams.htm), основна перевага яких – розганятися дуже швидко в умовах низьких температур – могла б зіграти вирішальну роль в степах України саме зараз. Якби ці танки нам надали.
Вони обладнані газотурбінним двигуном, розвиває до 1500 кінських сил, поки Bradley – до втричі менше, 500. Загалом, двигун цього танка – "це модифікований вертолітний, адаптований для використання на танках, компактний. Тому, незважаючи на те, що Abrams – важкий і громіздкий, він набагато швидший від інших собі подібних і має чудову прохідність. Багатопаливний, може працювати на гасі, дизелі, бензині або авіаційному паливі. Двигун також настільки тихий, що навіть отримав прізвисько "шепочуча смерть".
Швидкість набирає, до речі, значно краще, ніж прославлена їхньою пропагандою російська "армата".
Йдемо далі: "Abrams озброєний гладкоствольною гарматою L44 калібру 120 мм. Він точний і має дальність ефективного вогню понад 4 км. Його ефективна дальність була успішно продемонстрована під час численних військових конфліктів по всьому світу. Abrams був одним із перших танків із можливістю ураження мисливця-вбивці. Для пошуку цілей командир танка використовує панорамний приціл. Після визначення цілі гармата автоматично накладається на мішень, і навідник завершує весь процес прицілювання та стрільби. Протягом цього часу командир шукає наступну ціль. Такий метод ураження дозволяє швидше захоплювати та вражати цілі".
Нарешті, "екіпаж Abrams добре захищений і має певні шанси вижити навіть після пробиття броні. Більша частина боєкомплекту зберігається у відсіку, відокремленому від бойового відділення. Навіть коли детонують після влучення, боєзапаси не вбивають екіпаж. Деякі патрони зберігаються всередині корпусу в захисних контейнерах. Внутрішня частина Abrams обшита кевларовою підкладкою для захисту від розколювання".
Це опис того, чого Україна потребує вже давно, але не отримує. Натомість, їй дають інше, а підконтрольний хор українських ЗМІ співає осанну демократам США за черговий пакет.
До вже згаданого на три млрд., крім 50 Bradley, також увійгли "100 бронетранспортерів M113, 18 самохідних гаубиць, ракети, боєзапаси тощо. Деякі додаткові боєзапаси включають ракети протиповітряної оборони RIM-7 Seasparrow і 4000 авіаційних ракет Zuni, які можна встановлювати на літаки".
Global Village Home
