"Наше ППО - унікальне. Прекрасними виросли діти у батьків, котрі продавали Украіну навіть без присилування. Крали, що могли у 90-х. Діти виросли іншими" - Сергій Сулима.
Якщо б впала хоча б половина того, чим цілили… Картина така. Пів Києва нема. Жертви , руіни, плачі. А потім, коли спам‘ятаються - замежне горе. Зашкальна біда.
Я в жодному фільмі про війну, навіть фантасмагоричному, не бачив того, що бачив з вікна.
Вікна я відчинив, щоб мене дешево не посікло шклом.
Ніч була хмарною. Весняною, з божественним бузком у ніздрі. Тому те, що я бачив літало нижче. Його було багато. Воно було нерозбірливим в траєкторіях і децибелах. І коли до твого даху метрів 300-200 це прибирає твоі понти махом. Коли дрижать вікна , скаче дім і вмикаються всі автосигналізаціі - розумієш , це вже тут.
Жодна жінка і дитина у квартирах поруч не має броніків, чи навіть джгутів. Всі тут тепер грають у рулетку. Рулетка- це коли одна кулька втрапляє у одну соту.
А тут кульок, аж очам тісно.
Наше ППО - унікальне. Прекрасними виросли діти у батьків, котрі продавали Украіну навіть без присилування. Крали, що могли у 90-х. Діти виросли іншими.
Всупереч базарам і брехням гидотних президентів- зрадників . Це чудо!
Ці хлопці і дівчата, без рвання вишиванок на грудях, тримають наше небо і ламають хребет одвічному ворогу Украіни!
Їм вставляють палиці у гусениці союзницьких танків, іх обкрадають і зраджують як ніколи в украінській історіі.
Але вони творять свою, вже іншу історію.
Це великі героі. Але зараз не про них.
А про тих киянок , котрі після таких жахів вночі,гуляють з дитячими колясками, купують діткам морозиво. І знаєте, вони одягнені, як з глянців. З шикарними зачісками і впевненими очима.
А ще про зухвалих жінок, котрі привозять з села киянам молоко, зелену цибулю і часник, курей і сало. Це великі волонтерки! Бо вони розказують, як біля Mарііноі хати впали кавалки від ракети , селом гасили, але мені треба було везти товар на базар, то я далі не знаю…
Не на ту краіну вони напали. Тут ім і буде гаплик.
Яке ємне украінське слово. Тому все буде ок.
P.S. До речі. У Києві украінськоі мови тотально більше. Сподіваюся у цій же прогресіі буде більше украінськоі влади.
Віримо в ЗСУ. Вони головні і перші сьогодні у державі. Все решта - врємєнноє правітєльство.
Сергій Сулима (Сергій Сулима), журналіст, м. Київ
