Українська вже не наша земля-2
top of page
  • Writer's pictureLyudmyla Pustelnyk

Українська вже не наша земля-2

Updated: Jan 12


Зашморга з боргових зобов’язань вже затягнено. "Дорогим партнерам", транснаціональним корпораціям, фактичним власникам наших сільськогосподарських земель, залишилося тільки підштовхнути "клієнта", Україну. Надійність процесу забезпечує адміністрація Дж.Байдена та призначена нею спецпредставниця уряду США з питань економічного відновлення України  мільярдерка Пенні Пріцкер. Вже традиційно забезпечує, "перейшовши у спадок" від Байденового попередника Б.Обами. 


 

"Рятівники"


Пенні (на фото нижче) робить це не сама, в товаристві американських інвестиційних компаній NCH і TNA, скандально відомих в себе вдома. Та ще двох, Black Rock і Morgan Stanleу, вони свого часу посприяли скотитися в економічну прірву Аргентині (https://www.cnbc.com/2023/07/20/morgan-stanley-financial-advisor-ponzi-scheme.html) та майже колапсу Греції в 2011му. Зате влітку минулого року саме ці дві підписали угоду з Києвом про відновлення економіки країни після закінчення війни. Бо нічому українців не вчить чужий сумний досвід.


Не обійшлося без ще одного улюбленця вітчизняних ЗМІ, мільярдера Джорджа Сороса, і собі поціновувача українських ланів.


Між переліченими діячами простежується щільний зв’язок. Тут і взаємно переплетений багаторічний спільний бізнес, коли стали акціонерами компаній одне одного. Як-от, фірми Прітцкерів мають частки у Black Rock і Morgan Stanleу через Vanguard Group, а ті навпаки, є акціонерами в Пріцкерів ( https://www.cnn.com/markets/stocks/AVD https://www.marketscreener.com/quote/stock/HYATT-HOTELS-CORPORATION-5685450/company/). І биття себе в груди на тему порятунку України. I про що уникають говорити на публіку – дуже прагматичний інтерес до наших агроугідь. Всі згадані їх контролюють через акції у великих українських агрохолдингах, йшли до цього роками. Ті самі імена й бренди вже хронічно повторюються у списках інвесторів та акціонерів агрохолдингів України. Безперечно, "партнери" мають свої плани щодо  відновлення нашої країни, зруйнованої війною – адже це тепер їхня власність також.



Тож  фрази про “підставити плече мужньому українському народу” залишимо патологічно довірливим. Натомість заглянемо в далеке й не дуже минуле NCH, TNA і Пріцкер та спробуємо з’ясувати, як приросли сотнями тисяч рідних гектарів. А сталося це ще задовго до скасування мораторію на продаж землі, зате за активної співучасті українських урядовців, зокрема, колишнього президента П.Порошенка.


Почнемо з ролі в цій справі Пенні з чикагзького клану Пріцкерів, однієї з найбагатших родин світу,  колишніх власників мережі готелів Нуаtt. До речі, саме Сорос допомагав Пріцкерам продати майже 8000 акцій Нуаtt ще в 2010-2011му (https://stockcircle.com/portfolio/george-soros/h/transactions):




Про дуже заможну держсекретаря США з питань торгівлі в 2013-2017 рр., в Україні писали  багато й сентиментально. Зокрема, в  контексті її предків, українських євреїв-промисловців, що колись емігрували до США з села Великі Пріцьки на Київщині. Мовляв, їхня нащадок має особливі почуття до землі пращурів, восени 2023го приїхала на Неньку, "щоб успішніше відбувалися реформи".


З тією ж метою бувала в нас і раніше, як-от в жовтні 2015го (https://www.kmu.gov.ua/news/248594929). Тоді йшлося про позику Києву мільярда доларів від Міжнародного Валютного Фонду в обмін на гарантії уряду провести низку економічних реформ, і земельну серед них. В перекладі – погодитися, щоб власниками землі в ближчому майбутньому стали іноземці. Відповідні папери підписали з тогочасним прем’єром А.Яценюком та президентом П. Порошенком. Було багато словесних красивостей для журналістів на спільній пресконференції, під час якої мало хто звернув увагу на присутність серед гостей керівників  аж шести міжнародних мегакомпаній: Cargill, Dupont, NCH Capital, Citibank, Honeywell та Westinghouse. Список фактичних господарів українських орних гектарів станом на сьогодні. Та про все за порядком.



"Українські" "аграрії". До росії з любов’ю


Про те, як світові виробники отрутохімікалій Cargill і Dupont повністю інтегровані в наш сільськогосподарський ринок ще від початку Незалежності, див. розслідування Global Village "Українська вже не наша земля" (https://www.globalvillagehome.net/post/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D0%B6%D0%B5-%D0%BD%D0%B5-%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%B0-%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F ).


Наразі ж звернемося до NCH Capital. Всього  через вісім років після зустрічі в Києві під проводом П.Прітцкер, ця компанія стане п’ятим за розміром найбільшим власником нашого національного багатства – 290 749 га.  Такого висновку дійшов незалежний аналітичний центр Інститут Окленда, США (The Oakland Institute) в своєму минулорічному дослідженні "Війна і грабунок – захоплення української землі" (https://www.oaklandinstitute.org/sites/oaklandinstitute.org/files/takeover-ukraine-agricultural-land.pdf).


NCH Capital – це приватна інвестиційна фірма з головним офісом не будь-де, а на П’ятій Авеню Нью-Йорка, інвестує від імені відомих пенсійних фондів США, університетських фондів та фундацій. В нас діє через групу "Агропросперіс", її гендиректор - Ігор Осьмачко. Серед засновників "Агропросперіса" є аж три українські компанії з пропискою на  Кіпрі. Та зі статутними капіталами, тільки не смійтеся, менше десяти тисяч кожна – "Елліс Ентерпрайзес", 9588 грн., "Паланден Ентерпрайзес", 8604 грн., і "НапХолдінгз", 6392 грн. (https://opendatabot.ua/c/390037160).


Та ще цікавіші особи кінцевих бенефіціарів, або ж фактичних власників – американських інвесторів Моріса Табасініка та його зятя Джорджа Рора. Обидва пани є відомими спонсорами єврейських освітньо-культурних організацій, а також, за сумісництвом... засновниками NCH Capital! Коло замкнулося.


 

А починали Моріс і Джордж на теренах колишнього радянського союзу, одразу ж після його розпаду. Створили низку фондів для оренди або купівлі фермерських горсподарств за низькою ціною з метою їхнього об’єднання. Таким чином успішно накопичивши земельний банк у 700 000 га на території України та росії.


Відтак, забезпечуючи інвестиції від відомих західних фінансових установ,  направляли ці кошти через офшорні компанії, розташовані в податкових гаванях – як уже згадуваний Кіпр і Кайманові острови. Далі створювали спільні підприємства з місцевими фірмами для захоплення землі. Дует Табасініка і Рора  не раз звинувачували в незаконному придбанні землі, ухилянні від сплати податків і незаконній фінансовій діяльності. Та ба, саме Джордж Рор, незважаючи на кепську репутацію, був учасником зустрічей високого рівня за участю Порошенка і Пріцкер в 2015му.


Імена інвесторів NCH Capital (див. таблицю нижче) промовисті. Є в цьому списку Honeywell – згадайте 2015й, зустріч у Києві –, є також пенсійний фонд виробника зброї Lock Heed Martin. Що виглядає вельми символічним цинізмом – українські громадяни гинуть за свою землю в т.ч. і через нестачу засобів ППО, знаменитих систем Himars, які виготовляє це підприємство. Зате його представники дуже непогано скористаються тією самою землею.


А далі – про цинізм вже несимволічний, бо цілком відвертий. Йдеться про американського виробника хімікалій Dow Chemical, який на українському ринку  вже понад 20 років. Значною часткою акцій Dow Chemical, до речі, в 2016му приріс фонд Дж.Сороса, SFM; ось вам ще один зв’язок, який пояснює любов мільярдера до нашої землі.


Тим часом, самі Dow Chemical навіть після 2022го продовжують любити росію – це одна з небагатьох західних мегакомпаній, що відмовилася піти з країни-агресора і продовжує там працювати (https://cen.acs.org/business/economy/Chemical-industry-under-pressure-to-cut-ties-with-Russia/100/i10 ). Нічого, як завжди, особистого – тільки кривавий бізнес.



Та ще більше нашої землі, ніж у  NCH Capital, перебуває в розпорядженні іншого гіганта, TNA Corporate Solutions, четвертий за розміром власник. TNA належить американському бізнесмену Ніколасу П’яцца. Контролює 295 624 га через кілька дочірніх компаній – "Південь АгроІнвест", "Поділля Агропродукт", "Гетьманське" та "Придніпровське".  Більшість земель, які орендує TNA, надійшли внаслідок переказів від вітчизняного гіганта, "UkrLandFarming", зроблених в останні роки.


Вельми турбулентних для засновника "UkrLandFarming’a", олігарха Олега Бахматюка. В липні 2023го за рішенням суду з нього стягнули понад 1,8 млрд грн на користь Національного банку України за одним із наданих раніше і не повернутих кредитів рефінансування. Ще низка міжнародних позовів до Бахматюка від колишніх партнерів перебуває у стані провадження, а сам він, згідно з інформацією ЗМІ, переховується у Відні.

Нижче - список власників українських орних земель станом на 2023 р.:



Ціна "допомоги"


Зовнішній борг України ще в 2020 р. становив понад 132 мільярди доларів США. В минулому році кредитори погодилися на дворічне заморожування боргових виплат Україною. Проте, цей договір виключає МВФ і Світовий Банк. У будь-якому випадку їхні позики доведеться повертати разом із відповідними зборами, комісіями та відсотками. Світовий Банк, тим часом, наполягає, що післявоєнна відбудова України "вимагатиме подальшої лібералізації земельного законодавства". А також ще більшого скорочення соціальних виплат, в т.ч. на освіту, пенсіонерам, дитбудинкам тощо.


В 2022му Україна витратила 4.3 мільярда доларів для обслуговування свого зовнішнього боргу. В 2024му це третя у світі найбільша країна-боржник МВФ – після Аргентини та Єгипту.


Механізм, за яким наш народ перестає бути господарем своєї землі, описує The Oakland Institute: "Ключові кредитори українських агрохолдингів – це європейські та північноамериканські фінансові установи, як державні, так і приватні. Цей борг надає кредиторам фінансову частку в роботі агробізнесу України і значний рівень впливу на нього. Про це свідчила реструктуризація боргу "UkrLandFarming'a", одного із найбільших землевласників України, який залучив кредиторів. Зокрема, експортно-імпортні агенції США, Канади та Данії призвели, серед іншого, до звільнення тисяч українських працівників. 


Це міжнародне фінансування приносить безпосередню користь олігархам, деяких звинувачують у шахрайстві та корупції. А також іноземним фондам та фірмам, асоційованим, як акціонери або кредитори. Тим часом, українські фермери змушені працювати з обмеженою кількістю землі та фінансування. Багато хто зараз на межі бідності. Ці фермери практично не отримують підтримки, порівняно з агробізнесами та олігархами".


Поки діти цих фермерів продовжують гинути на Сході країни. Але навіть ті, хто повернуться живими, не зможуть бути повноцінними господарями на своїй землі – завдяки "співпраці" українських урядів та  їхніх західних "партнерів". Якщо, звичайно, все залишати, як є - не переглядаючи і не скасовуючи антинародні та антидержавні закони й угоди з "партнерами".



Людмила Пустельник, Global Village Home


0 comments
bottom of page